ШПИГОЦЬКИЙ ОПАНАС (рр. нар. і см. невід.) – поет харківської романтичної школи, перекладач і фольклорист.
Із вельми скупих біографічних даних відомо, що народився на Полтавщині в родині дрібного поміщика Григорія Шпигоцького. Навчався в Харківському університеті, входив до гуртка І. Срезневського. Збирав і досліджував український фольклор. Був коректором у друкарні Московського університету, з 1843 р. – урядовець. Згодом перебрався до Петербурга, де працював у департаменті зовнішньої торгівлі.
Втративши зв’язки з Україною, мабуть,
В історію письменства О. Шпигоцький увійшов 1831 р., коли “Український альманах” умістив його оригінальну “Малоросійську баладу” (“По долині, ген, тумани, по долині сині”) та перекладну “Марію” – фрагмент із пушкінської “Полтави”. Балада поєднала за моделями вальтерскотгівського історизму справжні події (український юнак Прокіп гине в Швейцарському поході армії Суворова 1799 р. під час російсько-французької війни) і романтичну любовно-трагедійну канву (прощання дівчини з коханим, її смерть, спричинена сумною звісткою), епічні, ліричні й драматичні
Ліро – драматичним психологізмом сповнені російськомовні романсові зразки поета “Малороссийская мелодия” і “Малороссийский романс”, які засвідчили добре володіння законами жанру, версифікаційну вправність автора. О. Шпигоцький переклав українською мовою деякі сонети Сафо й А. Міцкевича та російською ” Акерманські степи” і “Конрада Валленрода” А. Міцкевича.
Літ.: Харківська школа романтиків: У 3 т. X., 1930. Т. 1; Хропко П. Опанас Шпигоцький // Історія української літератури (перші десятиріччя XIX ст.). К., 1992.
В. Погребенник
(1 votes, average: 5.00 out of 5)