Андрій Малишко – Палають огні при долині

АНДРІЙ МАЛИШКО

Палають огні при долині, І північ заходить, і сон. Татари сидять при долині На всіх поділяють полон: – Два списи бери, на придачу Китайку червону з плеча. – Мені ж гривуна вороного.

– Мені чорнокосе дівча. Китайка горить, як заграва, Ірже сумовито гривач, Оксана сльози не втирає,- Не плач, моя бідна, не плач.

– Бери собі матір із дітьми, Отару овець і волів. – Віддай мені шаблю-дамаску, Як сам ватажок повелів.

А шабля не сяє, як злото, Воли не займають трави, І мати із дітьми ридає: – Сини мої старші, де ви? Палають огні при долині, Світанок заходить і сон,

Татари сидять при долині На всіх поділяють полон. То хмара – не хмара у небі,

То бурі великої знак. То коні летять чортомлицькі, Їх свистом жене Сагайдак. І шаблі скреснули і впали, І порох покрив сіножать.

Татарські порубані кості Під сонцем палючим лежать.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Андрій Малишко – Палають огні при долині