Я маю, як і багато хлопців та дівчйт, захоплення. Воно незвичайне для мешканця міста. Я учасник шкільного лісництва. Одного разу у центрі міста, біля Палацу дитячої та юнацької творчості я побачив оголошення про набір дітей у шкільне лісництво. “Яке лісництво у місті?” – здивувався я. Цікавість взяла гору і привела мене до Палацу. Виявилося, що після уроків хлопці та дівчата опановують тут лісову науку.
Вони багато нового дізнаються про дерева і трави рідного краю, про птахів і комах, тваринний світ лісів. Тут слухають записані на магнітофон
У гуртку я навчився розрізняти птахів по голосах. Дізнався, що синиці навесні, особливо перед великим теплом, виводять свої рулади. “Рюмсає” зяблик, наче грає на флейті дрізд, коли приваблює подругу… Знаю назви багатьох трав, дерев, вмію розрізняти. Я допомагав дорослим заготовляти корми для мешканців лісу.
Я вважаю, що бути учасником шкільного лісництва дуже корисно для хлопців та дівчат, що мешкають у місті. Це допомагає їм краще пізнати рідну природу, а отже, бути її захисником.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)