Життя таке коротке! Поспішайте робити добро!
О. Довженко
Вільям Сідні Портер, знайомий нам під псевдонімом О. Генрі, уславився як майстер жанру “короткої розповіді” – новели. Герої його творів – звичайні люди, які живуть звичайним життям. Здавалося б, нічого цікавого в їхньому житті не відбувається.
У новелах О. Генрі не зустрінеш героїчних подвигів, буремних подій, гострої боротьби. Але це – на перший погляд.
Насправді письменник показує нам, що стосунки, життя цих “звичайних” людей зовсім непросте, що душа
Усі ми – люди. Усі живемо серед людей. Кожного з нас хвилюють стосунки з ближніми.
Дуже хочеться, щоб люди навколо розуміли тебе, хочеться в скрутні хвилини й у хвилини радості не бути самотнім. Але ж для цього треба й самим вчасно опинятися поряд з тими, хто потребує допомоги, співчуття. Іноді навіть просто розуміння, бажання зробити іншому щось хороше вже допомагають людині.
О. Генрі у своїй зворушливій новелі “Останній листок”
Здається, сумний початок неминуче призведе до сумного кінця, бо немає чудес у цьому буденному житті.
Сью, яка теж дивує нас своєю відданою турботою про хвору сусідку, розповіла про неминучу біду старому Берману. У звичайному житті ми, мабуть, не звернули б уваги на цього невдаху й не чекали б від нього ніяких подвигів. Але Берман вчинив справжній подвиг, більш значущий, ніж той “шедевр”, який він мріяв створити.
Нічого нікому не сказавши, в страшенну негоду він причепив на гілку намальований листок. За цей шедевр, подвиг добра, Берман поплатився життям, але подарував життя малознайомій дівчинці.
Ця новела багато над чим примусила мене замислитись. По-перше, я зрозуміла, що неможна судити людей за їхньою зовнішністю, видимими ознаками. Найголовніше в людині – “незриме”, те, чого не побачиш і не вирахуєш, – душа й людяність. Мабуть, у кожній людині є щось хороше.
Треба намагатися це побачити.
По-друге, новела примусила замислитись над тим, наскільки цінне й крихке людське життя. Як треба цінувати життя кожної людини, яким уважним треба бути до інших людей. І не слід бути легкодухим, бо іноді хтось за твою легкодухість може поплатитися життям.
По-третє, ця новела зробила для мене ще актуальнішим уже відоме: що б не трапилося, як би не було важко, не можна втрачати бажання жити, слід завжди боротися за життя, бо “це гріх – хотіти вмерти”.
О. Генрі нагадує нам у кожній новелі, що людина – це найвища цінність і найбільша загадка на землі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)