Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
Т. Г. Шевченко. “До Основ’яненка”
Тарас Григорович Шевченко – український народний поет. Він відомий також як письменник і живописець XIX століття. У своїх творах він змальовує життя українського народу під владою російського царизму, закликає до боротьби з поневоленням, за національну незалежність.
Чому ж твори Шевченка залишаються сучасними і до нашого часу, адже ж у них розповідається про події, які давно минули?
Хоч зараз ці події стали історією (кріпосництво скасовано,
На вулицях з’явилось багато дітей і дорослих, що жебракують. Такі діти не мають родинного догляду, не навчаються в школі, невідомо де ночують
… вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зострічає…
І нема тому почину,
І краю немає!
Кожен з нас і сьогодні мріє про те, що наша країна буде такою ж красивою і щасливою. Український народ вже здобув волю і незалежність і зможе забезпечити гідне і щасливе життя своїм дітям.
До того ж завдяки творам Шевченка ми маємо змогу познайомитися з багатьма історичними подіями, зокрема з визвольною боротьбою українського народу. Такі твори як “Гайдамаки”, “Єретик” “Гамалія”, відтворюють у художній формі героїчне минуле нашого народу і їх можна назвати історичними творами. Відомо, що без знання минулого не можна будувати майбутнє.
Є ще одна важлива обставина, завдяки якій твори Шевченка читають, кладуть на музику, ставлять на сцені. Це співуча мелодійність, неповторність, краса і велич української мови. Вірші Шевченка – це втілення великих можливостей українського слова, української літературної мови.
Доки існуватиме український народ, доки звучатиме українська мова, доти народ буде читати і вчити вірші Шевченка.