Матеріал уроку. Тарас Шевченко “Що воно там, за горою?” (уривок з повісті “Княгиня”).
Мета. Ознайомити учнів з деякими відомостями про раннє дитинство Т. Шевченка; розвивати навички виразного читання; вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією великого Кобзаря.
Обладнання. Портрет Т. Шевченка, автопортрет, ілюстрації з життя і творчості поета.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Повідомлення теми уроку.
1. Бесіда.
– Хто
– Хто такий Тарас Шевченко?
– Що означає слово “автопортрет”?
– Де і коли народився Тарас?
– Хто його батьки?
– Що ви знаєте про його дитинство?
2. Вірш Лесі Хрипливої про Т. Шевченка.
До мене сьогодні всміхнувся Шевченко
З картини, що там на стіні.
Читає пісні його залюбки ненька.
Розказував батько мені,
Як вівці він пас – ще малий був хлопчина,
А виріс великий дав дар:
Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни, цю книгу,
Що зветься “Кобзар”.
Як книгу святу берегли ми завзято,
З собою забрали
Як слово Тараса завжди зберігати,
Великий усім заповіт.
Буду й я любити Вкраїну рідненьку,
То може й мені ще не раз
З картини ласкаво всміхнеться Шевченко –
Наш Батько, великий Тарас.
Леся Храплива
3. Мовна розминка (відтворити вірш Т. Шевченка).
Унашімраїназемлі
Нічогокращогонемає,
Яктаяматимолодая
Зсвоїмдитяточкоммалим…
(У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…)
III. Сторінками дитинства Тараса Шевченка.
1. Слово вчителя.
Щороку, в березні, Україна відзначає дні, які в народі називають “шевченківськими”.
9 і 10 березня день народження і день смерті поета. А між ними – ціле людське життя. Недовге життя – лишень 47 років. Саме стільки було відміряно Шевченку долею:
24 рок” – у кріпацтві
10 років – на засланні
13 років – вільна праця.
Народився Тарас Григорович Шевченко 1814 року в селі Моринці на прадавній українській землі Черкащини, в бічній хатині кріпака Григорія Шевченка. Це село належало багатому поміщику Енгельгардту.
В той час, коли народився Тарас, в Україні панувало кріпацтво. Кріпаки були такою ж власністю пана, як будинки, земля, майно. Пан міг продати кріпака, обміняти його на коня чи будинок, розлучити батьків з дітьми.
Кріпаки не мали права кудись виїхати чи самі вирішувати якісь свої справи – усе вирішував поміщик.
За велінням пана Енгельгардта, Шевченки переселилися в село Керелівку, де і минуло дитинство Тараса.
2. Читання уривка з повісті “Княгиня”.
– Послухайте, як Тарас Шевченко у своїй повісті “Княгиня” описав своє село, хату, квітник, сад.
(Вчитель читає до слів “такого саду нема на цілому світі”.)
Причілок – бокова стіна будинку.
Клуня – будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння й т. ін.; стодола.
3. Слово вчителя.
“Квітник – улюбленець моєї незабутньої сестри, моєї ніжної няньки”. Цією ніжною нянькою була сестра Катруся, яку Тарас дуже любив і яка замінила йому маму, що пропадала цілими днями на панщині. В родині були ще сестри Ярина і Марія (померла рано) та брати Йосип і Микита.
Тарас ріс допитливим хлопцем. Він любив слухати бувальщини, розповіді старших про старовину. Батьки з ранку до ночі працювали на панщині, а малий Тарас залишався вдома з дідом Іваном і захоплено слухав його розповіді про ті часи, коли не було кріпацтва, про козаків, про Січ.
У хлоп’ячій уяві поставали героїчні картини минулого, про які він згодом напише у своїх творах.
Коли Тарасові виповнилося вісім років, батьки послали його до школи.
Важким було життя селянської дитини. Але ввечері приходила добра ласкава мама, хоча й стомлена важкою працею, голубила свого малого Тараса, співала колискову, розказувала казку. Мами не стало, коли хлопчикові було всього дев’ять років. Батько одружився вдруге. В хату прийшла мачуха, в якої було троє своїх дітей.
Мачуха відразу незлюбила малих Шевченків, а особливо Тараса, який був чутливим до всякої несправедливості. Одного разу, коли мачушин син Степан вкрав у москаля три срібних монети, підозра, звісно, впала на Тараса, і його сікли різками цілих три дні. Лише згодом з’ясувалося, хто справжній злодій.
Пізніше Шевченко напише: “Хто хоч раз бачив мачуху і зведених дітей, той бачив пекло”.
Коли Тарасу виповнилося 12 років, помер і батько.
Там батько, плачучи, з дітьми
(а ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині…
Помираючи, батько сказав: “Синові моєму, Тарасу, з мого хазяйства нічого не треба: з нього буде або великий чоловік, або велике ледащо…”.
Після смерті батька почалися справжні поневіряння. Тарас пасе громадську череду, наймитує в дяка, носить воду школярам. “Ходив я постійно в латаній-перелатаній сорочці, а про чоботи й шапку і мови не було ні влітку, ні взимку”, – так згадував він своє дитинство.
IV. Образ поета у повісті “Княгиня” (продовження).
1. Читання вчителем до слів “білою бляхою вкрита”.
– Чи зустрічались вам слова, значення яких потрібно пояснити?
2. Словникова робота.
Левада – присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами.
Царина – околиця, край села.
3. Читання уривка учнями мовчки.
4. Вибіркове читання.
– Прочитати опис саду.
– Що сказано про струмок? Знайти і прочитати.
– Про що мріяв хлопчик? Прочитайте.
– Чи любите ви мандрувати?
– Розкажіть цікавий випадок, який трапився з вами під час мандрів.
V. Пошукова робота.
Ненька (ніжна) стріха (солом’яна)
Сестра (незабутня) бляха (біла)
Хата (стара) церква (трибанна)
VI. Підсумок уроку.
– Хто такий Т. Шевченко?
– Що нового ви дізнались про поета?
VII. Домашнє завдання.
Читати та переказувати уривок з повісті “Княгиня”. Розповідати про дитинство Т. Шевченка.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)