Марко Королевич – головний герой сербських балад так званого “юнацького” циклу. Юнаки – молоді люди, сербські герої. Юнаки Андрій і Марко – сини короля західної Македонії Вукашина. Вукашин загинув у битві з турками. Історичний Марко Королевич був володарем невеликої частини земель у містечку Приліп у Македонії. Він загинув 1395 року в битві при Ровинах у Валахії, у якій він брав участь на боці турків. Історичний Марко Королевич співпрацював з турками, тому його землі й людей вони не чіпали.
На противагу історичному Марко з легенд
Пісні, яких більше двохсот, розповідають про Маркові вчинки: “Королевич Марко оре”, “Марко звільняє три ланки полонених”, “Одруження Королевича Марка”, “Королевич Марко та Аліл-ага”, “Королевич Марко та Муса-Розбійник”. У баладах наявні
Марко могутній і безстрашний. Він спроможний подолати і богатиря з трьома серцями, і ціле вороже військо. Коли потрібно – він хитрий і лукавий. Сила його гострого слова непереборна. Навіть султан не може подужати непокірливого Марка.
У легендарного героя і смерть повинна бути легендарною. Про це йдеться у баладі “Смерть Марка Королевича”. Як і у “Пісні про віщого Олега”, до героя з’являється Віла, яка розповідає Королевичу про близьку смерть і як саме він помре.
Знаючи, що смерть не відступиться, Марко виконує усі обряди, пов’язані зі смертю воїна: він відсікає голову своєму коню Шарцу та ламає свій меч. Так робили давні предки слов’ян, бо думали, що все це знадобиться воїнам у їх походах в іншому світі. Марко Королевич – втілення уявлень сербів про народного героя-оборонця.
У баладах про нього живе мрія простих людей про те, що знову прийде Марко Королевич, підніме з дна моря палицю та вижене турків з рідної землі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)