Свято Русалій згадується у Велесовій книзі. Русалки – добрі божества врожаю, покровительки рослинної сили природи. Уявляються у вигляді гарних дівчат з довгими розпущеними косами, заквітчаними запашним зіллям, квітами, травами. В русалках наші пращури вбачали посередників між світом Яви й Нави. Русалки приходять на землю, щоб допомогти рослинам проростити їхні зелені паростки, наситити їх вологою, сприяти багатому врожаю.
Тому в часи Київської Русі свято Русалій відбувалося на початку травня, коли з’являлася молода зелень, але з
З квітами та травами заносять в хату добрих духів родини. На Поліссі вважають, що русалками стають жінки, народжені або померлі на Русальному тижні. Русалкам жертвують стрічки, полотно, сорочки, що їх розвішують на деревах, бо русалка – дух, який потребує тілесної сорочки, щоб отримати нове життя.
Русалії тривають тиждень” після чого з русалками прощаються й урочисто з піснями проводять їх за село.