Обрядові пісні – один із найдавніших видів фольклору, зміст і форму яких визначила трудова діяльність людини. Розрізнюють обрядову поезію календарну та родинно-побутову. Календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем. Календарні обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові.
Родинно-побутові обрядові пісні: весільні, голосіння.
Основні особливості обрядових пісень: закличність, оспівування природи, звеличування праці, радісний, піднесений настрій.
Колядки
У цих піснях висловлювалися побажання щастя, здоров’я, багатого врожаю в наступному році. Колядки та щедрівки виконувалися хором.
Веснянки – пісні, що супроводжували обряд зустрічі весни. Основний мотив – побажання доброго врожаю. їх співали переважно дівчата, ведучи хороводи,
Русальні пісні виконувалися під час русалій (кінець травня – початок червня), коли починало колоситися жито. У цих піснях поєднуються хліборобська та любовна магія (ворожіння).
Купальські пісні виконувались у день літнього сонцестояння – у ніч із 23 на 24 червня за старим стилем (7 липня за новим стилем) – на Івана Купала. Цим пісням також притаманна тематика любовної магії, ворожіння на майбутню долю. Купальські свята супроводжувалися танками, магічними обрядами (стрибання через вогонь, плетіння вінків і пускання їх за водою тощо).
Головний мотив жниварських пісень – звеличення людей праці. Вони поділяються на зажинкові (співаються на початку жнив), жнивні (виконуються під час жнив), обжинкові (співаються по закінченні жнив). Обжинковий обряд нагадує драму.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)