Дуже важко спілкуватися людям, які не розуміють один одного. Дейл Карнегі – американський фахівець в області людських взаємин – говорить: “Будь-який дурень може критикувати, засуджувати, виражати незадоволеність – і більшість дурнів так і роблять, але для того, щоб проявити увагу і бути поблажливим, потрібний сильний характер і самовладання. Замість того щоб засуджувати людей, проявляти до них нетерпіння, постарайтеся їх зрозуміти і прийняти”.
Але як же важко буває прийняти точку зору іншої людини, якщо вона відрізняється
Філософ Заратустра із цього приводу сказав: “Робити добро іншим – не обов’язок. Це радість, бо покращує здоров’я і збільшує щастя”. Дійсно, не всі ми встигаємо робити добро – адже так багато своїх справ, що не вистачає часу озирнутися і відмітити, що комусь потрібна допомога!
А в китайському прислів’ї мовиться: “Ароматом троянд завжди віє від руки, яка їх дарувала”. Тобто нам небайдуже, з ким ми спілкуємося, і хто нам допомагає. Американський письменник Теодор Драйзер захоплювався однією заповіддю Христа, заповіддю про служіння іншим: “Для того, щоб Вона (людина) мала
Час іде. По цьому шляху я пройду всього лише один раз. Так хай я зараз зроблю який-небудь гідний вчинок або проявлю доброту.
Хай я не відладжу і не упущу випадку це зробити, бо по цьому шляху я ніколи більше не пройду”. Як важливо пам’ятати, що ми дійсно йдемо вперед і повернутися, щоб виправити зроблену помилку, можливості не буде!
Великий письменник Лев Толстой говорив: “Дійсне співчуття починається тільки тоді, коли, поставивши себе в уяві на місце страждаючого, відчуваєш дійсно співчуття”. Але чи намагаємося ми поставити себе на місце іншого?
А ось якби ми частіше замислювалися про причини і мотиви вчинків інших людей, напевно, і прийшло б до нас дійсне розуміння один одного.