Твір на тему: Моя бабуся (твір-опис із елементами роздумів)

Моя бабуся (твір-опис із елементами роздумів)

Моя бабуся – навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється.

Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі – дзеркало людської душі. І це справді так!

Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це – тема іншого твору.

Очі моєї бабусі незвичайні. Що в них особливого? Вони невеликі, блакитні. Незвичайність їх полягає у тому, що вони молоді.

Вони запально блищать, коли бабуся весела.

І блиск їхній не тьмяніє, коли вона сумує. Отже, душа у бабусі молода. А це характерно не для кожної людини. Наприклад, моя сусідка, мабуть, бабусина ровесниця, дивиться похмуро і недоброзичливо.

Очі в неї вицвілі, колір їхній визначити неможливо. Так само вицвіла і її душа. А шкода! Я вважаю, що кожна людина повинна намагатися якнайдовше залишатися молодою.

Якщо це неможливо фізично, то залишатися молодим душею – людині під силу. Старіння – це вмирання, а життя – Божий дар, який треба вміти цінувати та радіти йому.

Моя бабуся мешкає у селі. У неї є невеличке господарство: город, кізочки, курочки і песик

Жучка. Усе це потребує піклування та догляду. Моя бабуся дуже працелюбна. Я хочу підкреслити ще одну деталь у її зовнішності.

Руки. Вони постаріли і вкрилися зморшками від постійної праці. Одначе вони сильні і вмілі.

Ними бабуся не тільки всіх нагодує. Вона й шкарпетки вовняні зв’яже, і в хаті поприбирає, і Жучку свою приголубить.

Мені дуже подобається ім’я моєї бабусі – Анастасія. У перекладі з грецької воно означає “непосидько”. Як усе-таки дивовижно личать людям їхні імена!

Коли у мене народиться донька, я дам їй ім’я Анастасія.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Моя бабуся (твір-опис із елементами роздумів)