Зацікавлений в осмисленому сприйнятті школярами пам’ятників давньої давнини, В. Я. Стоюнин рекомендує випередити роботу над ними “читанням і розборами” добутків сучасних письменників. І лише потім, коли “учень почне розуміти літературний інтерес”, його увага можна перемкнути на “історію”, обмежившись при цьому “самим невеликим числом пам’ятників”. Учитель, зауважує В. Я. Стоюнин, “повинен вибрати тільки найголовніші твори, у яких відбилася епоха, і па їх зосередити увагу учнів”.
У колі цих творів і “Слово
Реалізацією методичних принципів В. Я. Стоюнина
Автор звертає увагу учнів на патріотичну ідею “Слова”: “Свідомість російської землі, незважаючи на її роздробленість… ясно висловлюється в поета. … Патріотизм поета не місцевий, не областний, а загальросіянин. Він скликає всіх російських князів заступитися за землю росіянку, за рани Ігоря”.
Ключем до аналізу “Слова об полицю Игореве” В. Я. Стоюнин уважає питання про мифологизме пам’ятник. На його думку, ця особливість світогляду давньоруського поета повідомляє, з одного боку, добутку “безліч живих поетичних образів”, а з іншого боку – пояснює малу поширеність добутку, його непопулярність у християнському середовищі
Практичною спрямованістю “Керівництва” обумовлена наявність у пем конкретних завдань до роботи над текстом. Учневі пропонується: “Розділити “слово” на великі частини й перелічити подробиці кожної з них. Звернути увагу на поетичну сторону “Слова”: ідеальне зображення князів і дружини, відношення поета до природи; які порівняння з її запозичить він, які міфічні вірування відбиваються в його зображеннях; які алегоричні картини малює він; як він дивиться на стародавню поезію й що з її запозичить; помітити ліричні місця поеми й епічні вираження, що повторюються частіше інших.
Указати на ознаки, по яких “Слово” варто віднести до епічних добутків”. Це завдання свідчить про певний крок уперед порівняно з методичною системою Ф. І. Буслаєва і його послідовників: з об’єкта скрупульозних лінгвістичних спостережень “Слово” стає предметом ідейно-художнього аналізу, посильного й цікавого для підлітків
Педагогічним завданням відповідає також стаття В. Я. Стоюнина “Особистість і світогляд співака “Слова об полицю Игореве”, що ввійшла як навчальний матеріал у шкільне видання “Слова об полицю Игореве”, що здійснювалася з 1891 по 1918 р.. Тут у доступній для учнів формі розвиваються улюблені думки Стоюнина про народності “Слова об полицю Игореве” і приналежності його автора до дружини князя
Аналіз посібників показує, що на початку XX в. складається певна методична система вивчення “Слова об полицю Игореве”. У виданні Глазунова – Чудинова підкреслюється роль читання, що, “відкриваючи юному розуму невичерпні багатства рідного мовлення, поступово утворить у юнаку літературний смак, эстетически виховує його й дає йому рясний запас слів і зворотів”. Тому “Слово” повинне, на думку укладачів посібника, читатися в “цілому виді, а не в уривках і витягах” 39. Для полегшення сприйняття тексту учнями залучаються поетичні переклади.
Майже у всіх зазначених книгах друкуються уривки з перекладів Козлова, Майкова, Мея, Гербеля. У посібнику Чудинова включенню цього матеріалу дане наступне методичне обгрунтування: переклади, “передаючи зміст пам’ятника мовою, більше близьким сучасному юнацтву, здатні живее подіяти і яскравіше освітити перед ним краси оригіналу
Різноманітна концепція кожного з поетів і оригінальні прийоми передачі окремих місць “Слова” дадуть богатий і надзвичайно плідний матеріал для класних бесід”.
Повнотою відрізняється довідковий апарат: використаються коментарі Потебні, Буслаєва, Тихонравова, Барсова й інших дослідників. Разом; з тим навчально-виховне й наукове значення ряду посібників це велико. Наприклад, В. Засимович, надихнувшись “Словом об полицю Игореве”, призиває учні в гімназії, де; він викладає, об’єднатися під егідою “державного хазяїна російської землі”, а свій час (посібник написаний в 1913 р.) характеризує як наповнене “смутою, неуявною крамолою й цоловецким засиллям”.
Деякі з посібників відбили релігійний характер виховання в гімназії, де закон божий був одним з головних предметів. От як звертається до учнів Н. Изволенский, визначаючи жанр “Слова”: “Пам’ятник називається “Словом об полицю”. Назва, не чи правда, набагато дивне для теперішнього часу!
Словом у наш час крім позначення кожного поняття, називають ще добутку церковного красномовства – проповіді”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)