Збереглося сумне видання 1800 року. Все це створило передумови для сумнівів у дійсності “Слова”. Зараз, звичайно, його дійсність доведена й лінгвістичним аналізом, і історичним. Починаючи з 11 і до кінця 12 століття Русь страждала від двох основних нещасть: князівських міжусобиць і набігів половців. Тому постійно призивали до одностайної відсічі половцям, до захисту рідної землі.
Найбільш діючим засобом боротьби з половцями були походи російських князів проти кочівників. В 1185 році київський князь Святослав Всеволодович провів удалий
Але був розбитий і взятий вплен.
Такої жахливої поразки росіяни ніколи не знали. А натхнені перемогою хани Гза й Кончак вторглись у межі Російської держави й спустошили його. Невдача походу Ігоря була дуже важка для Русі. Основною думкою цього добутку є, за словами Маркса, “заклик російських князів до єднання саме перед
Ця ідея розкривається в образах героїв, у картинах подій, пейзажах. Вона визначає композицію й мову. Але паралельно із цією основною думкою в змісті дані картини мирної праці: жнива, ремесло. Цим автор призиває стояти за мир. Натхненник і керівник походу, Ігор із самого початку виступає як захисник російської землі.
Він – хоробрий воїн. У нього сильна воля й хоробре серце. Його бойового запалу не прохолоджує дурна ознака – сонячне затьмарення. Його бойового запалу не прохолоджує дурна ознака – сонячне затьмарення. “Краще бути вбитими або полоненими”, – говорить він, звертаючись до дружини.
Особисті якості Ігоря залучають до нього симпатії друзів, дружин і автора. Ігор приходить на допомогу своєму братові Всеволодові. Але автор засуджує Ігоря за те, що він зневажив загальнодержавними інтересами, виступив у набіг, чим відкрив шлях половцям. Всеволод близький Ігорю за духом. Більшою мірою його відрізняє військова честь, мужність і хоробрість
Ніжною любов’ю відзначаються відносини братів друг до друга. Світлий образ Ярославівни з’являється нам у вигляді простій росіянці жінки. “Плач” Ярославівни переданий у дусі усної народної поезії. Цим підкреслюється її близькість до народу.
Вона є представницею тих дружин, які втратили своїх чоловіків на війні або потрапили в полон. Це образ і любляча жінка, любов якої оберігає чоловіка, і щирої патріотки. Російська земля для автора – це, насамперед, росіянин народ. Оповідаючи про похід Ігоря, автор не забуває про народ. Ігор почав похід “за землю росіянку”; його воїни – “русичи” – сини росіяни; переходячи границю Русі, вони прощаються зі своєю батьківщиною: “Про Російська земля! Ти вже за пагорбом!” Благополучній втечі Ігоря з полону і його поверненню радуються жителі міста й сел.
Композиція “Слова” струнка й складна. Стрункість її виражається в плані поеми
Весь добуток ділиться на три частини: похід Ігоря; віщий сон Святослава і його “золоте слово”; повернення Ігоря з полону. Стрункість композиції підкреслюється розподілом “слова” на ряд картин – пісень, які кінчаються, наприклад, такими словами: “ища собі честі, а князеві – слави”, що ділить поему на строфи.
Складність композиції залежить від самого жанру добутку (ораторське слово, пісня, повість). Завданням автора було не тільки викласти факти, але й дати їм оцінку. Тому він зіставляє минуле із сьогоденням, розриває оповідання, вставляючи свої міркування й спогади, переставляє події.
Тому він зіставляє минуле із сьогоденням, розриває оповідання, вставляючи свої міркування й спогади, переставляє події.
Вся поема глибоко песенна. У піднесених, урочистих тонах говориться про похід, особливо про долі Російської землі. У ніжних тонах передається голосіння дружин про чоловіків. Оцінка явищ автора збігається з оцінкою народу, тому очевидно зв’язок з усною народною поезією.
Серед епітетів зустрічається більше народних, чим книжково-росіян. “Слово” дуже вплинуло на розвиток російської літератури.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)