Вивчення байки “Квартет” у п’ятому класі

Вона істотно відрізняється від байки “Вовк і Ягня”. І це повинне обов’язково виразитися в читанні. І в словах автора, і в репліках героїв хлопці повинні відчути “веселе лукавство розуму” великого байкаря. Перед нами розігрується ціле подання, у якому звірі-актори говорять і діють, як люди, але при цьому однаково залишаються звірами, зберігаючи свої характерні звички й особливості. Ці якості звірів Крилов уміла з’єднує з тими людськими недоліками або пороками, які піддає осміянню. Так, хитрість у нього персоніфікована в образі

Лисиці, упертість, обмеженість, зарозумілість – в Ослу, хижацтво, жадібність, озлобленість – у Вовку, нерозторопність, неповороткість – у Ведмеді й т. д.

Аналіз варто вести таким чином, щоб хлопці за веселої, яркою сценкою відчули велика майстерність письменника й зрозуміли основну думку баски, її серйозне, мудре повчання, моральну основу

Байка прочитана. Почати розмова краще з перших рядків байки. Тут все важно, кожне слово має сенс, і треба тільки допомогти п’ятикласникам це побачити

Пропонуємо перечитати початок байки

– Усього дев’ять рядків, – звертається вчитель до класу, –

а зрозуміти з них можна дуже багато, якщо уважно вчитатися. От спробуйте, наприклад, знайти тут такі слова, у яких би виразилося відношення байкаря. до своїх героїв. Вериг він у те, що в них що-небудь вийде?

Насамперед, детп бачать останній, дев’ятий рядок: “…ударили в смички, б’ють, а користі ні” – і пояснюють, як зрозуміли: “Грати не вміють. Крилов їм не вірить. Хіба можна так звертатися з музичними інструментами – ударили, б’ють..

Звичайно, користі немає й не буде”. Потрібно пояснити дітям зміст цих дієслів у тексті: почали одночасно, але фальшиво, так, що “слух б’ють”.

Допомагаємо хлопцям відчути іронічне, глузливе відношення письменника до учасників Квартету вже з перших рядків байки. “Хто ж грає?” – запитаємо учнів. Пустуха-мавпа, істота занадто несерйозних, вертких, непосидюще, Козел, позбавлений усяких музичних здібностей (згадуємо: “цапиний голос”), упертий, тупуватий Осел і клишавий Ведмедик, незграбний телепень із тендітним музичним інструментом. Діти розглядають ілюстрацію в хрестоматії. Вона допомагає краще представити гір-музикантів

– Вони не тільки грати, вони й тримати-те інструменти не вміють, – зауважують хлопці. – Козел своїм копитом уже порвав струну, Осел сунув скрипку під горло, а знизу підтримує інструмент копитом, Мавпа перевернула скрипку, грифа поклала на плече, розмахує смичком, як диригентською паличкою, а Ведмідь наліг всією тушею на альт і б’є, начебто колоду перепилити хоче

– Так, не музичні звірі зібралися грати Квартет, – містять учащиеся.

А як багато ховається за словом Крилова! Наприклад: “затіяли зіграти Квартет”. Хлопці пробують підібрати синоніми: “задумали зіграти”, “спробували зіграти”… Ні, Крилов знайшов таке слово, у самій основі якого втримується щось випадкове, легеня, розважальне, – “затіяли”.

От так відразу, без підготовки, без уміння. Дістали інструменти… і сіли на лучку грати Квартет

Далі лукавинка, глузування підсилюється (начебто велика й мудра людина погойдує головою: “Ай так хвастунишки!”). Сіли не просто грати для себе. Ні, сіли зачаровувати (тобто зачаровувати своїм мистецтвом) все світло.

Яка самовпевненість, яке зарозумілість!

Учитель підбиває підсумок: “Звірі ще не заговорили, байка тільки почалася, а ми, читачі, уже розуміємо, що музики не буде й бути не може, тому що тут, .на лучці під липками, зібралися не просто неумейки, а самовпевнені невігласи, що явно узялися не за свою справу”.

Пропонуємо хлопцям спробувати передати в читанні іронію, глузування автора над безглуздою грою “музикантів”.

А далі починається сама сценка, з якої ми довідаємося нові подробиці й одночасно готовимо дітей до виразного читання се.

– Як варто читати за Мавпу й Осла? – Вони в байці “мовці” актори. Нехай діти ще раз згадають звички цих тварин

– Мавпа в байці така ж, як і в житті, – діляться враженнями учні. – Всі звички, всі кривляння такі же.

– Осів небагато сказав, а вона геть скільки наговорила

Знаходять хлопці й слова, які викривають Мартишкину

Хвалькуватість і самовпевненість: “..стій, братики, стій. Перегодите… ви не так сидите… у нас затанцюють ліс і гори”, – але її рада користі не приніс. На лад справа не пішла

Тепер Осів подає свій голос. Він повільний, неквапливий. Вимовляє своє судження значно.

Чого тільки коштують його слова: “Я знайшов секрет!” У чому ж він, його секрет? “Ми, вірно, уже поладимо, коли поруч сядемо”. Саме в цьому його секрет. І ми разом із хлопцями переконуємося, що він ще й дурнуватий. Самовпевненість і тупість Осла дуже влучно схоплені в ілюстрації.

Можна запитати п’ятикласників: у який момент зобразили художники звірів? Хто з них зараз дає свою раду?

– А що ж можна сказати про інших героїв байки? Вони-Те які?

Хлопці легко підтверджують словами тексту, що й інші члени Квартету так само самовпевнені й неосвічені, як Мавпа й Осів

– Всі вони сперечаються тільки пр одному, кого і як сидіти,- говорять хлопці. – И, звертаючись до Солов’я за радою, хором просять лише одного – розсадити їх правильно.

– Хто ж викриває їхнє неуцтво? Хто став їхнім суддею?

– Соловей. Сама музична пташка,- діти раді своєму здогаду. Автор, виявляється, дуже вміло підібрав своїх героїв, Солов’єві можна вірити – це справедливий і знаючого суддю

– А як у цій байці висловлюється головна думка? Чим байка відрізняється від попередньої, котру ви тільки що прочитали? – запитує вчитель. Школярі знаходять головну думку в словах Солов’я: “Щоб музикантом бути, так потрібнні уменье й вуха ваших понежней” – і усвідомлюють, що мораль може бути виражена словами героя байки. Усвідомлюється й суть моралі: важливо не тільки вміти грати, але й мати здатності

– Так про кого ж ця байка, кого вона висміює? – запитує вчитель, щоб підвести дітей до розуміння узагальнюючого змісту байки

– Звичайно, не звірів і не тільки невігласів в області музики,- відповідають хлопці.- Вона викриває хвалькуватих, самовпевнених людей, що беруться не за своє діло

– До яких випадків життя можна застосувати мораль цієї байки?

Навіть опираючись на свій невеликий життєвий досвід, п’ятикласники досить легко приводять приклади й, таким чином, отчетливее усвідомлюють зміст і значення моралі

Після вивчення байки бажано, щоб діти подивилися діафільм “Квартет” ( у німому варіанті). Намалював ці кадри художник В. Лихачов у специфічному диафильмовом стилі: кадри створюють ілюзію руху, динаміки. Перед переглядом учитель пропонує класу два завдання: підібрати з тексту байки підпису до кожного кадру й зіставити пози, жести окремих персонажів на початку діафільму й наприкінці його.

Звичайно перше завдання не викликає утруднень, складніше з рішенням другого: тут доводиться повторно показувати стрічку, щоб деталі малюнка стали очевидні. Особливо захоплює школярів читання в особах під кадри діафільму. Зорове враження мимоволі впливає на виконання ролей учнів. Будь-яка розбіжність голосу читця з позою або жестом на екрані викликає реакцію слухачів

Як домашнє завдання можна запропонувати школярам підготувати усне оповідання на тему “А ви, друзі, як не сідаєте, усе в музиканти не годитеся”.

Аналізуючи цю роботу, учитель зверне увагу на те, відповідає л” оповідання заданій темі, на його побудову, на жвавість викладу. Це послужить попередньою підготовкою, до письмової роботи на заключному уроці по байках