Прислів’я та приказки про заздрих, скупих, недбайливих

Не зазіхай на чуже, бо й свого не матимеш. Собака на сіні лежить: сам не їсть і другим не дає. Коли сам говорить, то й собаці слова не дасть мовить. Шерсть стрижи, а шкури не дери. Не рахуй чужих грошей, краще порахуй свої зуби.

Заздрість ніколи спокою не має. У заздрості нема радості. Заздрий від чужого щастя сохне. Де щастя водиться, там заздрість родиться.

У чужих руках завше більший шматок. На тобі, небоже, що мені негоже. Дай – не чує; кажи: на – зразу: га. Разорився хлопець бідний: купив дівці перстень мідний.

Їж, котику, не криши й більше

не проси. Захотіли від кішки оладків, як вона до них сама ласа. Хотів від чорта молока, коли він не доїться. Скупому про все байдуже, аби гроші цілі.

Скупому душа дешевше гроша. Скупий збирає, а чорт калитку ладнає. Скупий дбає не про себе. Що нажив, те в димар пустив.

І в руках було, та крізь пальці пішло. Переміряв журавель десятину, каже: вірно. Він – що піч: скільки дров не кидай, все одно попіл буде. Пішли гроші на розкоші. Сьогодні густо, завтра буде пусто.

Від того поголіли, що солодко їли. Бали та гулі в личаки взули. Змолоду бали справляли, а під старість голими стали. Ширше себе жить – добра не нажить.

Без розрахунку жить – себе губить. Прибуток паламарський, а втрата генеральська. У ліс їдуть, а на трьох одну сокиру беруть.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Прислів’я та приказки про заздрих, скупих, недбайливих