Пригодницький роман (фр. roman d’aventures) – роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання.
Для пригодницького роману характерні мотиви викрадення й переслідування, атмосфера таємничості й загадковості, ситуації припущення й розгадування. Одним із перших таких творів були “морські” романи Дж.-Ф. Купера й Ф. Марієтта, історико-пригодницькі О. Дюма-батька, соціально-пригодницькі Ежена Сю. Пригодницький роман має типологічні подібності з фантастичним
Буссенар, Л. Жаколіо, Ю. Семенов). Різновидом пригодницького роману можна вважати сенсаційний роман, у сюжеті якого є подія або повідомлення, що справляють сильне враження.
Одним із засновників українського пригодницького роману з елементом сенсації був Г. Лужницький, автор книг “Кімната з одним входом” 1930, “Гало, гало, напад на банк” 1935 та ін. Типовим прикладом пригодницького роману вважаються “Прекрасні катастрофи” Ю. Смолича.
Іноді різновидом цього жанру називають авантюрний роман. У своєму романі “Двері в день” Гео Шкурупій поєднує елементи авантюрного, пригодницького роману та репортажу.