І. “Роман “Вершники” – вершина, апофеоз, природний наслідок напруженого творчого розвитку митця”. (Олесь Гончар) (Юрій Яновський романом “Верш ники” не прагнув “реабілітувати” себе в очах критики після виходу твору “Чо тири шаблі”, який розцінили не просто як творчу невдачу письменника, ;і як ідейну поразку. Роман “Вершники” Юрій Яновський писав, коли талант мім ця піднявся на якісно новий рівень.)
ІІ. “Ю. Яновський – український Гомер” (газета “Юманіте”),
1. Висока оцінка роману. (Спілка
2. Задум і робота Ю. Яновського над романом. (Ю. Яновський дуже уважно збирав і вивчав матеріал, що міг знадобитися під час роботи над книгою Він знайомився з історичними документами і спогадами учасників бої”, багато подорожував, ретельно занотовував враження від побаченого і почутого. )
3. Композиція роману. (Роман складається з восьми новел і відкривається новелою “Подвійне коло”. Шабельний бій
4. Новаторство Ю. Яновського. (Величезну роль у творі відіграє природа. Вона є по суті ще одним героєм роману. Письменник показує одночас но і зміни в природі, і зміни подій. Цей прийом близький до українського фольклору; має місце така “синхронність” і у “Слові о полку Ігоревім”.
Письменник вдається і до своєрідного “монтажу”, “перемикання” дії. Повість схожа на кіносценарій.)
ІІІ. “Вершники” – це натхненна пісня митця. (Народжувався новий світ, а сили для свого народження він обрав зі смертей тисяч і тисяч. Неначе величезний бездумний молох, цей світ пожирав життя людей, руйнував їхні долі, калічив душі. Ю. Яновський намагався оспівувати це народження, але не зміг заглушити свій голос, спрямувати його у потрібне русло.
Він перш за все показав трагедію народу, який був втягнутий у братовбивчу громадянську війну, трагедію матері, яка втратила трьох своїх синів-богатирів, трагедію роду, який втрачає свої найсильніші гілки. Письменник залишив своїх героїв у передчутті дороги, а якою вона була для чесних і порядних людей, ми вже знаємо з історії.)