Одним із найбільш яскравих європейських поетів є іспанський модерніст Федеріко Гарсіа Лорка. Оригінальність його творчого світу полягає насамперед у тому, що він звертався до народнопісенних традицій рідного краю. Не випадково митець завжди відчував у собі якусь поетичну несамовитість, бачив світ у всій його красі та відчував його ніби живу людину з душею та переживаннями, відстоював спорідненість Людини й кожної частинки Всесвіту.
Таке світосприйняття брало корені із самобутньої культури Андалузії, батьківщини поета. І недарма, оскільки
У творчості Ф. Гарсіа Лорки відчутна то радість через гармонійність світовлаштування, то відчай через неможливість ототожнити гармонію природи та повсякденного життя. Особливо ж виразними є мотиви кохання та смерті. Так, у циклі “Циганські віньєтки” показовим є вірш “Memento”, у якому ліричний герой говорить про кінець свого життя. У поезії – прохання поводитися тихіше у хвилину смерті, адже похований скоро стане “флюгером на вітру”, розчинившись у небутті:
Коли помру,
Поховайте
У річковому піску.
Різка, “рвучка” манера написання, зображення людських пристрастей надають поезіям Ф. Гарсіа Лорки справді національного колориту. Кохання й ненависть, дружба і зрада, життєлюбність і смерть – хіба ці мотиви не нагадують нам жагучі іспанські та циганські пісні? Із надривом, з болем поет пише про любов як крайній вияв душевних мук і переживань.
У творі “Якщо б міг на місяці ворожити я” ліричний герой розповідає про свої почуття, про те, як ночами повторює ім’я коханої, упевнений, що так це ім’я не промовляв ніхто й ніколи:
І здається, що я в цю пору
Порожнеча зі звуків і болю,
Збожеволілі години,
Що в минуле ідуть мимоволі.
Будучи одним із представників модернізму, і, відповідно, показуючи не об’єктивний навколишній, а суб’єктивний внутрішній світ, автор зосереджує увагу на змінах настрою ліричного героя, на його стражданнях та сумнівах. Так само це можна побачити і в інших творах, де Ф. Гарсіа Лорка показує героя з його психологічними проблемами, глибокими переживаннями, при цьому надаючи творові виразно національного колориту.
Федеріко Гарсіа Лорка зображує людські пристрасті, які називає основою творчості будь-якого поета, що дозволяє вважати його модерністом – митцем, для якого важливо показати суб’єктивне “я” через призму внутрішніх переживань та емоцій. Що ж до фольклорних традицій, незмінно наявних у його творах, то вони не заважають, а навпаки, увиразнюють творче кредо поета, допомагаючи зображувати індивідуальне “я” з деяким надривом і болем.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)