У цей час пішли половці на Російську землю; почувши, що вмер Всеволод, послали вони послів до Святополка домовитися про світ. Святополк же, не порадившись зі старшею дружиною отцовською й дядька свого, створив раду із пришедшими з ним і, схопивши послів, посадив їх у хату. Почувши ж це, половці почали воювати. І прийшло половців безліч і оточили місто Торчеськ.
Святополк же відпустив послів половецьких, хоча миру. І не захотіли половці миру…
Святополк же став збирати воїнів… і послав до Володимира (Мономаху), щоб той допоміг йому. Владимир
Кияни ж не захотіли прийняти ради цього,
І йшов на правій стороні Святополк, на лівої Владимир, посередині ж був Ростислав… А половці налягли насамперед на Святополка, і взломили полк його. Святополк же стояв міцно, і побігли люди його, не стерпев натиську половців, а після побіг і Святополк. Потім налягли на Володимира, і був бій лютий; побігли й Володимир з Ростиславом і воїни його. І прибігли до ріки Стугні, і пішли вбрід Володимир з Ростиславом, і став потопати Ростислав на очах у Володимира. І захотів (Володимир) підхопити брата свого й ледь не потонув сам. І потонув Ростислав, син Всеволодов. Владимир же перейшов ріку з малою дружиною, – тому що багато впало людей з полку його й бояри його отут упали, – і, перейшовши на ту сторону Дніпра, плакав по браті своєму й по дружині своейй і пішов у Чернігів сильно засмучений.
Святополк же побіг у Треполь…і був ту до вечора, і в ту ж ніч прийшов у Київ.
(Повість минулих літ. Текст ськорочений, розбитий нами на абзаци, у дужках дані пояснення.)
Повстання в Києві в 1068 р.
ПВЛ. С.229, 231.