У рік 6568 (1060). Преставився Ігор, син Ярослава…
У рік 6572 (1064). Біг Ростислав, син Владимиров, онук Ярослава, у Тмутаракань, і з ним бігли Порей і Вишата, син Остромира, воєводи новгородського. І, придя, вигнав Гліба (Святославича, свого двоюрідного брата) із Тмутаракани, а сам сіл на його місце.
У рік 6573 (1065). Пішов Святослав на Ростислава до Тмутаракани. Ростислав же відступив з міста – не тому, що злякався Святослава, але не бажаючи проти свого дядька зброя підняти.
Святослав же, придя в Тмутаракань, знову посадив сина свого Гліба й повернувся
(Повість минулих літ)
Бунт Ростислава, старшого онука Ярослава Мудрого
ПВЛ// Пам’ятники літератури Древньої Русі ХI – початку ХII століття. М., 1978. С. 177, 179.
Причина невдоволення Ростислава (історична довідка)
По припущенню ряду істориків, Ростислав після 1054 р. сидів десь на Захід^-Заходові-заходу-південно^-заході Русі. Однак інші вчені думають, що він залишався на півночі Русі в Новгороді, де був ніколи стіл його батька Володимира. По смерті дядьків Вечеслава й Ігоря, старші Ярославичи повинні були дати йому доля або в Смоленську, або у Володимирі на Волині. Але дядьки вирішили обділити племінника й не дали причитавшихся йому по родовому старшинству міст. По суті, Ростислав став князем-ізгоєм.
Така ж доля очікувала його власних дітей – Рюрика, Володаря й Волошці.
(Т. В. Черникова)
(2 votes, average: 5.00 out of 5)