Політичний світогляд О. С. Пушкина зложилося вже в юнацький, чицейский період. На формування його поглядів великий вплив зробив Царскосельский ліцей. Викладачі прагнули розвити у своїх вихованцях почуття цивільної честі, служіння Батьківщині й народу У ліцеї виріс гениальний поет Пушкін, звідси виніс він свій ясний погляд на мир і людей, понимание тогоого, що будь-яка людина, независимо від соціального походження, повинен бути вільним. І головний подоля, що побачив молодий поет, – це нічим не обмежена влада монарха, самодержавство:
Тебе, твойтроняненавижу, Твоюпогибель, смертьдетей Сжестокойрадостиювижу,-викликує молодий поет в оді із символическим назвою “Вільність”.
У цьому добутку можна бачити ідеї просвітителів XVІІІ століття. Самедержавие повинне бути обмежене законом, тоді не буде сваволі влада імущих, “барства дикого”, “покорствующих бичам” рабів. Тому так торжественно звучить головна думка произведения: Владики! вамвенецитрон Даетзакон-Анеприрода; Стоитевишевинарода, Новечнийвишевасзакон.
Рабство протиприродно. Воно тягне назад, заважає жити, розвиватися обществу.
Людина породжена вільним, і ніхто не має права посягать на його духовну незалежність. Рослаця – велика країна, і народ її повинен бути вільний і великий. Але про яку велич можна говорити, коли “младие сини” ростуть для того, щоб поповнити “двірські юрби измученних рабів”, щоб до труни тягнути “тяжкий ярем”. Саме про це мова йде у вірші “Село”: Склонясьначуждийплуг, покорствуя бичам, Здесьрабствотощеевлачится побраздам Неумолимоговладельца.
Хто ж він, “невблаганний Власник”, “присвоивший насильницькою лозою й праця, і власність, і час земліділка”?
Монарх, що став вище задона, вище духовної правди. Особистість для влади не має значення. Деспотизм і тиранія гублять усе: Свободнийримвозрос, Арабствомпогублен.
Пушкіна ніколи не виступав проти “корони”, але вважав, що країною ділдружин правити освічений, мудрий монарх. Саме такий монарх отменит рабство, і тоді сам народ буде захисником, хоронителем трону і їмперии: Склонитесьпервиеглавой Подсеньнадежнуюзакона, Истанутвечнойстражейтрона Народоввольностьипокой. На цих ідеях виховувалися майбутні декабристи, багато хто з яких були близькими друзями Пушкіна, його товарищами по ліцеї.
Тому ідеї декабристов були близькі й Пушкіну.
Нетакром після повстання на Сенатської площади при обшуку в багатьох з них були знайдені рукописні копії вольнолюбивих віршів прославленого поета. Багато віршів поета цього періоду сприймалися сучасниками як заклик до дії, як гасло. У їхньому числі хрестоматійний вірш, присвячений другові Пушкіна П. Я. Чаадаеву: Товариш, вір:взойдетона, Звездапленительногосчастья, Россиявспрянетотосна, Инаобломкахсамовластья Напишутнашиимена!
Після повстання 1825 року поет не відрекся від своїх принципів. Його погляди стають більше твердими й критичнімі. В 1827 році він пише вірш “Арион”, що є аллегорическім оповіданням про події на Сенатській площі.
Поет ясно дає зрозуміти, що ідеї декабристів живі: Ягимнипрежниепою Иризувлажнуюмою Сушунасолнцеподскалою. Прикладом політичної лірики Пушкина є й вірш “Анчар”.
Воно також є алеГореєю. Образ анчара – древа отрути – Пушкін використовував для викриття політики Миколи І: Кнемуиптицанелетит, Итигрнейдет:лишьвихорьчерний Надревосмертинабежит – Имчитсяпрочь, ужетлетворний. У своїй вільнолюбній ліриці Пушкин створив образ ідеального монарха, володаря Росії.
Він затверджує, що самодержець повинен сполучити свою владу із законом, захищати права чолостоліття, персоніфікувати собою ідеал справедливости, сили й величі.
– Саме про таку Росію мріяв поет