” ЩоПлекає душу гуманність…” у поезії Олександра Сергійовича Пушкіна

Гуманність – людяність, людинолюбство, повага до достоїнства людини, його права на воль-ное розвиток і прояв своїх здатностей. Великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін у своїй Творчості стосувався безлічі тим, які стали традиційними для багатьох російських поетів. Основними темами в його творчості є наступні: волелюбність, любов, дружба й, звичайно, батьківщина.

У всіх цих темах чітко видна гуманність автора, його безмежна любов до волі й краси. Вільнолюбний дух властивий многим його добуткам. Так, в оді “Вільність” Пушкін

затверджує волю як моральний, політичний ідеал. Досягнення волі можливо за допомогою мудрих законів, обов’язкових для всіх від народу, до царя. Але самодержавство в Росії не гуманно й не визнає справедливих законів, і душить волю.

Але Пушкін з його величезним человеко-любием і любов’ю до життя вірить, що Майбутнє за тими, хто “свободою горить ” і в кого “серця для честі живі”. У вірші ” Село ” об’єктом критики Пушкіна стає кріпосне право, що як ганебне ярмо лежить на Росії. Основним об’єктом нападок Пушкіна в цьому стихотво-ренії є “барство дике” , що привласнює собі “і праця

й власність, і час хлібороба”.

Після придушення повстання декабристів вільнолюбні вірші поєднує тема вірності поета його ідеалам. Гуманізм Пушкіна виявився в тім, що автор не хотів, щоб його друзі – декабристи загинули даром. Пушкіна у своїх добутках незмінно нагадував про проблеми, що існували в Росії, чиї кращі сини гинули по злій волі тирана. Прикладом тому служить вірш “Анчар”.

Дружба була одним з моральних ідеалів життя поета. Ця тема знаходить висвітлення у віршах “19 жовтня 1827 року”, “Спогаду в Царському селі”, “До Чаадаєва”, і в безлічі інших послань друзям. Один з основних мотивів, що проходить через всю дружню лірику Пушкіна,- це мотив вірності в дружбі.

Ця клятва не виявилася поетичним перебільшенням. Пушкіна через все життя свято проніс вірність дружбі й “вільності святий”. Цей мотив звучить у посланні “До Чаадаєва”, людині бездоганної чесності й величезної волелюбності: Мій друг вітчизні присвятимо Душі прекрасні пориви! Друзі були тією віддушиною, до якої Пушкін біг у важку мінуту.

У більше пізніх произведе-ниях видні ностальгічні мотиви в його рядках. Світлою датою був для поета день підстави Ліцею. До кожної річниці Пушкін писав по вірші, згадуючи тих, хто покинув його. Іншими моральними й эстетическими ідеалами поета були любов і жіноча краса. Об скільки дивовижних віршів Пушкін присвятив дамам!

Прекрасні дами обожнюються поетом і є джерелом натхнення. Прикладом тому служить послання до Ганни Петрівні Керн, написаному в 1825 році. У цьому посланні любов у Пушкіна з’єднана з життям. Кілька ніжних і зворушливих віршів Пушкін присвятив графині Воронцовой, про яку він пам’ятав все життя. (“Спалений лист”, “Талісман” , “Прощання”).

Ці вірші відрізняються почуттям великої поваги до улюбленої жінки. Любові в Пушкіна властиві й ревнощі, і розлука, і смерть улюбленої. Особливо яскраво це видно в посланні, присвяченому Амалии Ризнич: чи Простиш мені ревниві мрії, Моєї любові божевільне волненье.

Дуже часто тема любові в Пушкіна зливається з ліричним пейзажем, що гармоніює з почуттям, що володіє поетом. Прикладом тому служить вірш “На пагорбах Грузії лежить нічна імла”, присвячене Наталі Гончаровой. Вершиною любовної лірики Пушкіна можна вважати вірш ” Я вас любив”. У цьому вірші розкривається вся краса душі поета. Людина в любові повинен бути вище егоїзму.

Він повинен поважати право улюбленої на волю вибору.(“Так дай вам бог улюбленої бути іншим”). При написанні своїх віршів Пушкін керувався гуманистиче-скими ідеями, які “харчують здоровий розум і разом учать нас”. Недарма В. Г.

Людини, що буде поважати права й волі інших, а також право улюбленої на вибір. Хіба не в цьому полягає гуманізм?! Гуманізм Пушкіна!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

” ЩоПлекає душу гуманність…” у поезії Олександра Сергійовича Пушкіна