У рік 6454 (946). Ольга із сином своїм Святославом зібрала багато хоробрих воїнів і пішла на Деревськую землю. І вийшли древляни проти її. І коли зійшлися обоє війська для сутички, Святослав кинув списом у древлян, і спис пролетів між вух коня й ударило коня в ногу, тому що був Святослав ще дитина. І ськазали Свенельд і Асмуд: “Князь уже почав; підемо, дружина, за князем”. І перемогли древлян. Древляни ж побігли й зачинилися у своїх містах.
Ольга ж кинулася із сином своїм до міста Иськоростеню, тому що жителі його вбили її чоловіка, і стала із
Більше вже не хочу мстити, – хочу тільки взяти з вас невелику данину й, уклавши з вами мир, піду ладь”. Древляни ж запитали: “Що хочеш від нас? Ми раді дати тобі мед і хутра”. Вона ж ськазала: “Немає у вас тепер ні меду, ні хутр, тому прошу у вас небагато: дайте мені від кожного двору по трьох голуба так по трьох горобця.
Я адже не хочу покласти на вас тяжкої данини, як чоловік мій. Ви ж знемогли в облозі, того й прошу у вас цієї малості”.
Древляни ж, зрадівши, зібрали від двору по трьох голуба й по трьох горобця й послали Ользі з уклоном. Ольга ж ськазала їм: “От ви й ськорилися мені й моєму дитяті, – ідіть у місто, а я завтра відступлю від нього й піду у своє місто”. Древляни вернулися в місто й з радістю повідали про всім людям. Ольга ж, роздавши воїнам – кому по голубі, кому по горобці, наказала прив’язати кожному птахові труть, загортаючи його в невеликі хусточки й прикріплюючи ниткою. І, коли стало смеркти, наказала Ольга своїм воїнам пустити голубів і горобців.
Голуби ж і горобці полетіли у свої гнізда: голуби в голубники, а горобці під стрехи, і так зайнялися – де голубники, де кліті, де сараї й сінники, і не було двору, де не горіло, і не можна було гасити, тому що відразу зайнялися всі двори. І побігли люди з міста, і наказала Ольга воїнам своїм вистачати їх. І так взяла місто й спалила його, міських старійшин забрала в полон, а інших людей убила, третіх віддала в рабство чоловікам своїм, а інших залишила платити данина.
(Повість минулих літ)
Тризна – військові змагання на честь померлі.
ПВЛ. С. 69, 71, 73, 75.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)