II семестр
ОПОВІДАННЯ
СКРИНЬКА ЦІКАВИХ І ПОВЧАЛЬНИХ ІСТОРІЙ
Урок 103. ПОБАЧИТИ ПРЕКРАСНЕ. ОСНОВНА ДУМКА ТВОРУ. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ “ЯКІ ВОНИ БІДНІ”
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю В. Сухомлинського; формувати навички вдумливого виразного читання; розвивати мислення, мовлення, уважність; виховувати любов до природи.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Із-із-із – барсучок в нору заліз.
Ди-ди-ди – наступили холоди.
Ить-ить-ить – барсучок тут
Ни-ни-ни – аж до самої весни.
Ри-ри-ри – навесні він виліз із нори!
2. Читайте тільки назви дерев!
Рюкзак, дуб, краб, моряк, сосна, стіна, козак, смерека, метро, ялинка, жарт, калина, тополя, береза, корова.
3. Читайте швидко, чітко!
Сік сік сік сік
Рік рак рік рік
Лід ліс ніс піч
Жук бук бик бак
4. Додайте слово. Прочитайте вірш. Пам’ятайте про риму!
Під горою хвойний… (ліс),
За горою хижий… (лис).
Вкрита травами… (гора),
Збоку – лисяча… (нора).
В ній хитрюга неспроста
Від собак хова… (хвоста):
Як навідався в… (курник),
То відразу ж
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на кращий переказ оповідання.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми ознайомимося із творчістю Василя Сухомлинського – видатного педагога, письменника.
– Прочитайте, що про нього пише Дмитро Чередниченко.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 103)
2. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського “Які вони бідні” (с. 117-118)
1) Виразне читання оповідання вчителем.
– Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?
2) Словникова робота.
Зірниця небосхил
Височінь доторкаючись
Крильцями понеслася
Зайнялася жайворонкову
Читання стовпчиків слів “луною” за вчителем, скоромовкою у парах.
Фізкультхвилинка
Буратіно потягнувся,
Раз нагнувся, два нагнувся.
Руки в сторони розвів,
Мабуть, ключик загубив.
А щоб ключик відшукати,
Треба нам навшпиньки стати.
3) Виразне читання тексту учнями.
4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– Прочитайте опис ранку. Яким було небо, небосхил, зорі?
– Знайдіть у тексті слова, вжиті замість слова жайворонок.
– Чому спочатку письменник порівнює пташку із сірою грудочкою, а потім – з вогником?
– Прочитайте речення з виділеним висловом. У який момент жайворонок злинув у височінь?
– Прочитайте опис співу жайворонка. Намагайтеся за допомогою інтонації передати красу почутого героями.
– Як ви розумієте вислови: розсипає над степом музику; затамував подих?
– Прочитайте оповідання, опустивши опис жайворонкової пісні. Що змінилося?
– З якою метою автор увів цей опис у текст?
– Поясніть зміст заголовка. Яка основна думка оповідання?
5) Робота в парі.
– Прочитати розмову сина з батьком в особах, намагаючись передати їхні почуття.
6) Читання опису жайворонкової пісні (за Панасом Мирним, с. 718).
Слухання аудіо-запису пісні жайворонка.
– З чим Панас Мирний порівнює жайворонкову пісню?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?
– Хто автор цього твору?
– Що нового дізналися про творчість В. Сухомлинського?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять опис співу жайворонка.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 103
Біографічна довідка
– Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, письменник і публіцист.
Народився Василь 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час – Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.
Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати – Оксана Юдівна – вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності.
Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки.
Пізніше Василь Олександрович писав: “Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють…””.
Брат Василя Олександровича Сергій згадує: “Батько і мати наші були від природи народними педагогами… У сім’ї завжди було взаємне довір’я, повага до старших, праця… Я ніколи не бачив, щоб батьки марнували час, пам’ятаю їх завжди в роботі”. І дітей вони залучали до праці, навчали старанності та сумлінності.
У 1926-1933 pp. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходив на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул, йому доручали бути помічником вихователя.
Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)