Я погоджуюся з цим твердженням. Справді, від самої людини залежить, яким буде її життя. По-справжньому успішна, щаслива людина та, яка займається улюбленою справою і знає її настільки добре, що їй немає рівних у майстерності.
Проте можливості будь-якої людини обмежені. І тільки сильна людина, досягши своєї мети, поставить собі мету наступну, складнішу, і в такий спосіб підніматиметься до вершин успіху. Така людина ніколи не зациклюється на невдачах – від них ніхто не застрахований. На своїх помилках вчаться всі, хто хоче чогось досягти
На підтвердження цього згадаймо життя великих українців Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Стуса, яких, незважаючи на всі свої примхи, доля вела, а вони гідно протистояли її випробуванням, не піддаючись навіть миттєвим слабкостям.
Є і в художній літературі такі образи, які надихають, дають поштовх жити. Згадаймо хоча б Наталку Верковичівну з повісті О. Кобилянської “Царівна”. Героїня стає на шлях боротьби з оточенням, буденщиною, а головне – із самою собою. І виходить переможницею, тому що вона справжня “царівна” своєї долі, свого життя. Проте знаходимо в літературі й інший приклад
Герой, будучи слабким, не може протистояти злу, деградує як особистість.
Отже, усім завжди подобалися люди сильні, вольові, спроможні добитися своєї мети й допомогти іншим, не втрачаючи при цьому свого морального обличчя, адже що не сталося б у житті, на таку людину завжди можна покластися, таку людину доля веде. Людину ж, яка шукає причину чи виправдання своїй бездіяльності, неспроможна загнуздати життя, доля волочить і крутить у вирі випробувань і суперечностей.
(248 слів)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)