Творчість М. Бажана відзначається розмаїттям тематики, життєвого, літературного, мистецького, історичного матеріалу. Відлуння війни і проблеми національного минулого, його моральних уроків, події та факти сучасності й філософське осмислення людського буття – усе це материк поезії М. Бажана. Важливе місце посідають у ньому питання культурологічні. Це й осягнення мовою поезії архітектурних форм (триптих “Будівлі”), і музичних тем, інтонацій (“Міцкевич в Одесі”, “Нічні концерти”), і скульптурних та малярських шедеврів майстрів
Таке розлоге змалювання дійсності свідчить про епічне начало в творчості М. Бажана. Це підтверджує і особлива схильність поета до епічних форм оповіді, зокрема до творення сюжетів. В основі багатьох його віршів лежить подія, зміст якої можна
Так, поезія “Дорога” починається з динамічного опису вечора, коли “тіні складено в штахети”, “чіткіш лягли риски гілок”. Цей опис переростає в роздум поета про сенс людського існування:
Дорого зустрічей і тиха путь прощань.
Людська дорого.- просто стелься.
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Епічні форми властиві й великим циклам, таким, як “Сталінградський зошит”, “Італійські зустрічі”, “Будівлі”. Тяжіння до таких форм виявляється і в максимальній об’єктивації героя-оповідача, як це ми бачимо в поемі “Політ крізь бурю”. Тут історія молодої дівчини, змальована засобами епічної оповіді і внутрішнього монологу, постає через осмислення минулого й сучасного, трагедійного й героїчного. Ось чіткий малюнок воєнних доріг, сповнений місткими деталями, їх примхливим сплетінням:
Димучі простори. Гримучі дороги.
Поля спопелілі. Спалахнуті стоги
. Масних палениськ пелехата юга.
Привали. Бомбьожки. Прокльони. Тривоги
Побиті, ганчір’ям обкутані ноги.
По воду, по хліб, по надію черга.
Проте М. Бажан ніколи не був безстороннім оповідачем. Його поезія емоційна, в ній б’є потужний струмінь ліризму, особливо коли автор говорить про пережите і вистраждане. Так, теплим, задушевним словом згадує він свого вчителя П. Тичину (“Кларнет Тичини”):
…О, як же було мені треба
Співучого слова довіри,
І як мене світлом промкнули,
Мій Вчителю, Ваші кларнети!
Їм дано жаданно звучати,
Промінно й органно гриміти
Осанною денному сяйву,
Відлунням бездонної сфери..
У циклі “Нічні концерти” панує широкий спектр людських почуттів: з одного боку, це ті переживання й емоції, якими позначені музичні твори – “герої” циклу, з іншого – переживання, асоціації, думки автора, викликані улюбленими, добре знаними мелодіями. Таке складне мереживо почуттів творить особливу атмосферу експресивності: від розпачу, безнадії до віри у торжество людської душі. Таїна світу, його гідна подиву велич і простота, зачарування життям – такі мотиви поезії М. Бажана останніх років.
Він часто звертається до спогадів, які надають його творам щирості й ніжності, щемливо-сповідальної інтонації.
Талант поета багатовимірний, і кожний “вимір” – монументальний, філософський, ліричний – збагачує його творчість.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)