Якби йому, якось зізнався Петро Осадчук, запропонували одним реченням виразити сенс свого життя, мету і спрямованість багатьох його римованих і неримованих писань, він сказав би: “Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!” Він переконаний, що поет тільки тоді поет, коли почувається кровинкою свого народу, його вразливим нервом.
Народився Петро Ілліч Осадчук 2 грудня 1937 року в селі Острівець Городенківського району на Івано-Франківщині в сім’ї хліборобів. З дитинства зростав напівсиротою (коли помер батько, хлопчикові
У 1955 році став студентом філологічного факультету Одеського університету ім. І. І. Мечникова, після закінчення якого вчителював у селі Стара Царичанка на Одещині. Згодом на тій же Одещині працював газетярем, в обкомі комсомолу, а потім – у Києві. Був редактором у видавництвах “Маяк” (Одеса), “Молодь”.
З 1976 по 1991 рік працював секретарем правління столичної письменницької організації. Восени 1989 року увійшов до складу ініціативної групи, яка підготувала основоположні документи
Вірші почав публікувати ще в студентські роки. У середині 1960-х років став виступати з поезіями в республіканських газетах і журналах, альманахах і збірниках.
Петро Осадчук – автор більше 20 поетичних збірок. Серед них – “Вітряк”, “Третій перевал”, “Біографія вірності”, “Земля, зігріта любов’ю”, “Сурми на світанні”, “Біла каравела”, “Літаюча тарілка”. Видав книжку літературно-критичних статей і есе “Поезія – молодість душі”.
Педагогічні здібності та робота на освітянській ниві допомагають йому просто і цікаво писати для малих читачів. Перу письменника належать книжечки віршів для дітей “Ясний світ”, “Все співає і росте”.
Поет був депутатом Верховної ради України І і II скликань. Лауреат премії ім. М. Островського.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)