Ой чиє ж то жито… – Українська народна балада

ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати,

Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала – не дожала І до сходу сонця тополею стала… Прийшов син до хати: – Здрастуй, рідна мати! Де ж моя дружина, що не йде стрічати?

Не питайся, сину, про свою дружину. Бери топір в руки – рубай тополину. – Як ударив вперше – вона й похилилась, Як ударив вдруге – вона й попросилась: Не рубай, коханий, бо я – твоя мила, На моєму листі спить твоя дитина.-

Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? Не спішіть, дівчата, розпускати коси.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Ой чиє ж то жито… – Українська народна балада