У вірші “Пророк” Пушкін в образі пророка мав на увазі поета.
Картина, зображена Пушкіним, у декількох дрібних деталях сходить до VІ глави Книги Исаии в біблії (шестикрилий Серафім з палаючим вугіллям у руці). Вірш спочатку являв собою частина циклу із чотирьох віршів, під заголовком “Пророк”, протиурядового, патріотичного змісту, присвячених подіям 14 грудня. М. П. Погодин пояснював П. А. В’яземському в листі від 29 березня 1837 р. що “Пророк” Пушкін він написав ехавши в Москву в 1826 р. Повинні бути чотири вірші, перший тільки надруковане
За рік до своєї смерті, як би підбиваючи підсумок своєї поетичної дея тельности, Пушкін написав вірш “Я пам’ятник спорудив собі неру котворний…”. Уже в першій строфі Пушкін підкреслює народності своєї творчості. А також стає видно, що в Пушкіна, під кінець життя сильно розвивається самолюбство, зважаючи на все изза зайво захопленої думки навколишніх. Далі Пушкін говорить про своє історичне безсмертя й пророчо пророкує майбутню широку популярність своєї поезії серед всіх народів Росії.
В ІV строфі втримується основна думка всього вірша оцінка Пушкіним
У ліричній поезії Пушкіна з особливою повнотою і яскравістю відбилася світла особистість поета. “Жвавість, палкість, вразливість, здатність захоплюватися й захоплювати, гаряче серце, що жадає любові, що жадає дружби, здатне привязиваться до людини всіма силами душі, гаряча темперамент, що влекет до життя, до суспільства, до задоволень і тривог, моральне здоров’я… ці риси в особі Пушкіна ясні для всякого, хто читав його добутку, хто має хоча найменше поняття про його життя”, писав про Пушкіна Чернишевський. Лірика Пушкіна з надзвичайною широтою й правдивістю освітила всі сторони і явища сучасної йому дійсності. Але, будучи живим відгуком поета на сучасну йому життя, лірика Пушкіна в той же час переростає його час і не втрачає свого значення й у наші дні.
Ми цінуємо в Пушкіна повноту сприйняття й відчуття життя, життєрадісність, волелюбність, високу гуманність, заклик до служіння батьківщині.
Але особисто я вважаю, що не можна обожнювати людини й нав’язувати свою думку іншим людям! Яка би велика й знаменитим ця людина не була.