Символи й образи в поемі А. А. Блоку “Дванадцять”

1. Вірші – душа поета. 2. Загальні відомості про творчість Блоку. 3. Символ – глибокий і точний образ дійсності. 4. Символіка кольору 5. Революційний образ вітру (бури, заметілі).

6. Символіка числа “дванадцять”. 7. Образ Христа в поемі.

У віршах, які створює теперішній поет, відбиваються всі його думки й навіть сама душа. При читанні вірша відразу ставати зрозуміло, яке був стан людини в момент написання Поетичного утвору. Вірші є як би щоденником життя поета Не в кожного вийде виразити словами, а тим більше виразити на папері свій стан

душі, свої почуття й переживання.

З кожним разом, перечитуючи книги поета, усе більше починаєш розуміти його як людини. Хоча з іншого боку, здається, що він такий же, як і ми, і не в чому від нас не відрізняється: тої ж думки, ті ж бажання.

І все-таки він здатний виразити свої почуття якось не так, по-іншому, з якоюсь особливою специфічністю, напевно, більше сховане й звичайно ж через вірші. Людина, якій даний такий дарунок виражати свої думки й почуття через вірші, не може інакше. Чудовий російський поет початку XX століття – А. А. Блок народився в листопаді 1880 року в Санкт-Петербурзі.

Свій творчий шлях А. А. Блок

почав в 1904 році навчаючись у Петербурзькому університеті на філологічному факультеті Так з’явилися “Вірші про Прекрасну Даму” (1904 рік), цикли віршів “Розпуття” ( 1902-1904), “Ситі”, “Несподівана радість”, “Сніжна маска” ( 1905-1907). Закінчивши в 1906 році навчання в університеті, письменник продовжив літературну діяльність: в 1907 році з’являється поетичний цикл “На Куликовом поле”, “Батьківщина” ( 1907-1916), потім поеми “Дванадцять”, “Скіфи” (1918). Досить довго поему Блоку “Дванадцять” сприймали як добуток, у якому описується тільки події Жовтневої революції, і не хто не бачив того, що приховано під цими символами, не хто не розумів ті важливі питання, які за всіма образами коштують. Для того щоб у прості й звичайні поняття вкласти глибокий і багатогранний зміст, багато письменників і російські, і закордонні використовують різні символи.

Наприклад, в одного письменника квітка позначає Прекрасну Даму, величну жінку, а птах – це душу.

Знаючи всі ці нюанси літературної творчості, читач уже починає сприймати лірикові поета зовсім по-іншому. У поемі “Дванадцять” А. А. Блок дуже часто використовує різні символи, образи – це кольору й природа, числа й імена. Він у своїй поемі, для посилення ефекту революції, що насувається, використовує різні контрасти. У першій же главі на самому початку очевидний колірний контраст: чорний вітер і білий сніг.

Чорний вечір Білий сніг.

Вітер, вітер! Чорно-білі кольори пейзажу проходять через всю поему Блоку “Дванадцять”: чорне небо, чорна злість, білі троянди. І поступово по ходу розвитку подій ця колірна гама розбавляється вже червоно-кривавим кольором: зненацька з’являється червона гвардія й червоний прапор.

…Удалину йдуть державним кроком… – Хто ще там? Виходи! Це – вітер із червоним прапором Розігрався спереду…

Яскраво червоні кольори є квітами, що символізують кров, і це говорить про те, що кровопролиття обов’язково буде й воно дуже близьк. о Незабаром, незабаром над миром підніметься вітер революції. Особливе місце в поемі займає образ вітру, що також пов’язаний із тривожним передчуттям неминучої революції.

Вітер – це символ стрімкого просування в майбутнє. Цей образ проходить через всю поему, він заповнює всієї думки поета в дні революції. Вітер трепет плакат “Вся влада Установчим зборам”, збиває людей з ніг, людей, що становлять старий мир (починаючи від попа й закінчуючи дівчиськом легкого поводження).

Тут показаний не просто вітер, а вітер стихійний, вітер глобальних змін.

Саме цей вітер віднесе все старе, позбавить нас від “старого миру”, що занадто душен і нелюдський Революційний вітер змін принесе із собою щось нове, якийсь новий, кращий лад. І люди чекають його, чекають змін у житті. На ногах не коштує людина. Вітер, вітер – На всьому божому світлі!

Коли Блок працював над поемою “Дванадцять”, він неодноразово вживав образ вітру у своїй записній книжці: “До вечора ураган (незмінний супутник перекладів)” – 3 січня, “До вечора – циклон” – 6 січня, “Бушує вітер (знову циклон? ) – 14 січня”. Сам по собі вітер у поемі так само сприймається, як і пряме зображення дійсності, тому що в січні 1918 року в Петрограді була саме така вітряна й заметільна погода. Образ вітру супроводжувався й образами бури, холоднечі, заметілі.

Ці образи у творчості поета є одними з улюблених, і до них поет прибігав, коли хотів передати відчуття повноти життя, очікування людьми великих змін і хвилювання при революції, що насувається. Розігралася, щось хуртовина, Ой, хуртовина, ой хуртовина, Не видать зовсім один одного За чотири за кроку! Цієї нічної, похмурої, холодної заметілі, сніжної бури протипоставлені вогні, яскраві, світлі, теплі вогні Гуляє вітер, пурхає сніг.

Ідуть дванадцять чоловік. Гвинтівок чорні ремені. Навкруги – вогні, вогні, вогні…

Сам Блок так говорив про свою роботу над поемою: “Під час і після закінчення “Дванадцяти” я кілька днів відчував фізично, слухом, великий шум навколо – шум злитий (імовірно, шум від катастрофи старого миру)…

Поема написана в ту історичну й завжди коротку пору, що коли проноситься революційний циклон робить буру у всіх морях – природи, життя й мистецтва”. Особливе місце в поемі займає число “дванадцять”. Як революція, так і сама назва поеми дуже символічно й скрізь простежується це магічне сполучення цифр.

Сам добуток складається із дванадцяти глав, створюється відчуття циклу – дванадцять місяців вгоду.

Головні діючі особи – дванадцять чоловік идущих у загоні, що розгулялася голота, потенційні вбивці й каторжники. З іншого боку, це дванадцять апостолів, серед яких символични імена Петро й Андрій. Так само символ дванадцяти, використовується й у священному числі вищої крапки світла й тьми.

Це полудень і північ. Ближче до фіналу поеми Блок намагається знайти символ, що означав би початок нової епохи й у такий спосіб є Христос. Ісус Христос у поета не є конкретним образом, він розкривається перед читачем, як якийсь незримий символ Христос не доступний яким-небудь земним впливам, його неможливо побачити: И за хуртовиною не бачимо, Нот кулі непошкоджений, За цим силуетом можна тільки випливати, він як вищий моральний авторитет веде за собою дванадцять чоловік. У білому віночку із троянд Спереду – Ісус Христос.

Велика кількість символів і образів у поемі “Дванадцять” змушує нас задуматися над кожним словом і знаком, тому що нам хочеться зрозуміти, що ж ховається за ними, який зміст.

Не даром поет займає своє місце поруч із великими символістами, і поема “Дванадцять” добре ілюструє це.