Роман Чернишевського “Що робити?” є художнiм твором, що являє собою “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозумiти можливий розвиток тих ситуацiй, колiзiй, типiв особистостей i принципiв їхньої поведiнки, що вже склалися в сучасному життi.
Завдання свого твору Чернишевський вбачає в тому, щоб показати, як позитивнi iдеали, далекi вiд дiйсностi мрiй, поступово переходять у сферу реальної, практичної дiяльностi, доступної простим людям, але все-таки людям нового типу. Адже й сам роман не просто називається “Що робити?”, а має
Новi люди стають, на думку Чернишевського, явищем щоденного життя. Тепер iдеали переходять зi сфери мрiй у сферу практичного життя, причому життя, доступного звичайним людям. Тому й сам автор будує сюжет роману на прикладi життя звичайної жiнки.
Новi люди iстотно вiдрiзняються вiд нiгiлiста Базарова. Головний герой “Батькiв i дiтей” своїм головним завданням вважав “мiсце розчистити”. Чернишевський на тлi полемiки, що розвивається навколо роману Тургенєва, ставить якiсно нове завдання: показати, що новi люди будують, оновлюють на мiсцях зруйнованого,
Iстотно новою є i теорiя розумного егоїзму, або теорiя розрахунку вигiд, щопроголошується i втiлюється в життя новими людьми.
Чернишевський не ставить пiд сумнiв розумнiсть людини, говорячи, що людина може цiлком розумно розрахувати свiй егоїстичний шлях до щастя. Розрахунок своєї вигоди, на думку автора роману, передбачає i певне шанобливе ставлення до iнших людей: “Щоб люди могли насолоджуватися щастям кохання, вони повиннi бути в оточеннi таких же щасливих людей”. Таким чином, теорiя розумного егоїзму виявляється теорiєю революцiйного альтруїзму.
Прикладом розумного егоїзму можуть служити мiркування Лопухова, який завбачив необхiдним для себе “пiти зi сцени”, побачивши, що Вiра Павлiвна i Кiрсанов кохають одне одного: “Менi неприємно втрачати друга; i потiм – менi час переходити на нелегальне становище”.
Дiї Лопухова показують, що моральний рiвень нових людей дуже високий. I сама Вiра Павлiвна заспокоюється лише тодi, коли Лопухов стає повною мiрою щасливим.
Створюючи у своєму творi образи “звичайних нових людей”, Чернишевський показує, що розкутiсть i свобода особи не означають зниження моральних вимог до себе та навколишнiх людей, а навпаки, дають можливiсть людинi розкрити найбiльш повно й яскраво свiй розумовий та творчий потенцiал.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)