“Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”

“Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”.

У добутку автор показав утопічну ідею, створивши суспільство майбутнього, де всі люди щасливі й безтурботні, вільні й веселі, де до небес піднімаються величезні будинки, на полях працюють машини, і де “люди живуть радісно, відпочиваючи після радості праці”. У своєму романі Чернишевський зобразив це суспільство невипадково, він хотів сказати, що таке Майбутнє створять нові люди, такі як Віра Павлівна, Лопухів, Кірсанов і “особлива людина”, “орел” Рахметов.

Саме він “сильний і” людина, що вміє, близький до народу, веде Росію до світлого майбутнього. Готуючись до суспільного перевороту, до “дренажу”, що повинен змусити дворян трудитися, він знав, що йому доведеться винести не мало випробувань

на своєму шляху для того, щоб досягти заповітної мети звільнення народу. Рахметов Алл С о ч. Р У постійно тренує своє тіло, навантажуючи себе фізичними вправами: спить на цвяхах, коле дрова, напевно, намагаючись чи зрозуміти здатний він на досягнення цієї не легкої мети.

Сам герой по своєму походженню із дворянської сім’ї, але він продає всю свою спадщину, тому що не може й не хоче приймати таку порожнечу інтересів аристократів. Маючи величезну мужність, Рахметов відмовляється від любові й щастя яке для всіх інших є змістом їх життя

Такі люди зливаються зі спільною справою так, що воно ставати для них необхідністю. “Добрі й чесні” люди, на мій погляд, це Лопухів, Кірсанов і Віра Павлівна. На все происходящее вони дивляться по-іншому, по-новому.

Ці люди бачать “вигоду” у значимості своєї праці, у насолоді творити добро для інших. Вони також приносять користь навколишньої, займаючись кожного своєю справою; Лопухів наукою, а Віра Павлівна, улаштовуючи швальні. Дуже шляхетно й добре ці люди вирішують проблеми драматичної любові

Коли Лопухів довідається про почуття своєї дружини до власного друга, він поступається місцем товаришеві, ідучи зі сцени, приносячись цим користь і люблячій парі, і собі. Роблячи “розрахунок вигід”, герой випробовує радісне почуття задоволення від чималого, чесного й доброго вчинку. Чернишевський переконаний, що нерівність між чоловіком і жінками є основним джерелом проблеми любовних драм.

Микола Гаврилович сподівається, що емансипація істотно змінить характер, любові: зникнуть ревнощі й жінка не будуть так зосереджувати на своїх почуттях. Прекрасні якості цих героїв вносять у життя щиросердечна рівновага

Доброта, чесність, сила й уміння що те, чого так не вистачає нам. Вони нові люди, належать до тої породи людей, для яких велика суспільна справа історичної важливості, стало вищим змістом їхнього життя. Кінець 50-х початок 60-х років XIX століття було часом підготовки селянської реформи. На зміну лібералам приходять різночинці демократи. У той час у Росії були люди, які захищали старі порядки, але були й такі, які прагнули до ламання пануючих відносин.

Прихильників старих порядків Тургенєв показав у своєму добутку в образі “батьків”, а “нових” в образах “дітей”.

Конфлікт сьогодення й минулого відбитий у романі “батьки й діти”, початому автором в 1860 році. Базарів головний герой роману, син скромного повітового лікаря, “новий” людина “нігіліст”, “бунтар”. Утворення одержав у Петербурзі, у нього недбалі манери, говорить він коротко й уривчасто, різкий і грубуватий

Базарів пр самому себе говорить, що він “не м’яка істота”, що “витончена сторона життя” йому недоступна. Він мало приділяв увагу своєї зовнішності. Так у маєток Кірсанових він приїхав у довгому балахоні з кистями й подав Миколі Петровичу оголену, червону руку, що ніколи не знала рукавичок. Базарів лікар по утворенню

Його залучає природничі науки, тому що вони відбиваються на досвіді. Він уважає, що “чималий хімік у двадцять разів корисніше всякого поета”. Навколишні явища він розглядає з погляду “користі” . ” Природа не храм, а майстерня” говорить він. Його мовлення й учинки іноді цинічні, коли він заперечує естетику, мистецтво, романтику жіночої любові

Базарів людин гострого розуму, міцна, вольова, чесна натура. Ця людина не вміє лицемірити й причинятися. “Усяка людина сам себе виховати повинен” уважав він. Базарів любить праця. Він встає рано ранком і відправляється бродити по лугах, де збирає різні трави, комах, виловлює жаб, а потім досліджує їх.

Сила Базарова в його цілеспрямованості, сміливості, широті поглядів, здатності ксамоанализу.

Базарів “володів особливим умінням збуджувати до себе довіра в людях нижчих, хоча він ніколи не потурав їм і обходився з ними недбало”. Один раз він сказав Аркадію, що зненавидів “цього останнього мужика, Пилипа або Сидора, для якого… повинен зі шкіри лізти і який… навіть спасибі не скаже”. Простий люд не чурается його.

Але коли він презирливо жартуючи, заговорив з одним мужиком, той сказав про Базарове: “Бовтав яке що… відомо, пан; хіба він розуміє”.

Павло Петрович Кірсанов зненавидів Базарова, від дня приїзду його в Марьино. Він почував у ньому сильного супротивника, але зрештою він робить визнання: “Я починаю думати, що Базарів був прав, коли дорікав мене в аристократизмі. Ні, милий брат, повно нам ламатися й думати про світло: ми люди вже стара й смирні, пора нам відкласти убік усяку суєту…

“. Принцип Павла Петровича захистити старий порядок, Базарів намагався його знищити. Базарів перемагає Кирсаного в суперечці, доводячи перевагу нового над старим


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)
“Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”