НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО (псевд. – Петро Байда; 21.09.1832, с. Неменка, тепер Іллінецького р-ну Вінницької обл. – 16.03.1896, с. Ворошилівка, тепер Тиврівського р-ну тієї ж обл.) – поет, перекладач, композитор, педагог.
Здобув освіту в Київському духовному училищі. З 1850 р. – півчий церкви російського посольства в Афінах. У столиці Греції закінчив університет (філологічний і богословський факультети), здобув магістерський ступінь. Із 1857 р. жив у Петербурзі; невдовзі переїхав до Одеси, з 1875 р. – в Ананьєві.
Викладав у гімназіях російську і грецьку
1861 р. в Одесі видавав тижневик “Гермес” – літературно-науковий і “торговельний”
Як композитор спілкувався з М. Лисенком, М. Кропивницьким, братами Тобілевичами, П. Сокальським. П. Ніщинський – автор музичної картини з народного життя “Вечорниці”. Написав її на власний текст як вставну сцену до другої дії драми “Назар Стодоля” Т. Шевченка.
Ввійшов сюди, зокрема, знаменитий чоловічий хор “Закувала та сива зозуля”, надрукований 1886 р. в “Музичній бібліотеці” О. Нижанківського.
П. Ніщинський – автор романсів “Порада”, “Недуга”, перших україномовних перекладів “Антігони” Софокла (Одеса, 1883), “Одіссеї” (Львів, 1889, 1892) та “Іліади” Гомера (незакінчений). Заінтерпретував грецькою мовою “Слово о полку Ігоревім”. Брав участь у складанні російсько-українського словника.
Літ.: Лукич В. Огляд життя й діяльності Петра Ніщинського // Зоря. 1896. № 9; Довженко В. П. І. Ніщинський. К., 1955; Пархоменко Л. Петро Ніщинський.
К., 1980.
В. Погребенник
(1 votes, average: 5.00 out of 5)