Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю шведської письменниці Астрід Ліндгрен; удосконалювати навички свідомого виразного читання, сприяти засвоєнню змісту казки; вправляти учнів у виразному читанні діалогів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом, пройматися почуттями; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи для розвитку артикуляції
– Цокання язиком у ротовій порожнині.
–
– “Маятник” – ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (десять разів).
– “Водолаз” – на рахунок 1-5 вдихаємо повітря, затримуємо дихання і повільно видихаємо.
– Як співає соловей? (Фіть-фіть-фіть)
– Як гуде жук? (Жу-жу-жу)
– Як шумить вітер? (Ш-ш-ш)
– Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)
2. Робота над скоромовкою
ЗУБИ
У сестрички Люби
Випадають зуби.
І говорить Люба:
– Я тепер бежжуба!
Грицько Бойко
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують казку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Який твір почали вивчати на попередньому уроці?
– Хто його автор?
– З якими персонажами нам удалося зустрітися?
Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з неймовірними пригодами Малого і його вірного друга Карлсона.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання уривка твору Астрід Ліндгрен “Малий і Карлсон, що живе на даху” (с. 171-173)
1) Читання твору комбінованим способом.
– Читання за лідером (лідер голосніше читає, решта учнів – напівголосно), до слів “Ох і важко ж мати таку родину”.
– Читання “буксиром” за учителем до слів “Він підійшов до Малого й поплескав його по плечу”.
– Читання мовчки (до кінця). Гра “Губи” (учні щільно стискують губи, притуливши до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).
2) Словникова робота.
Робота в парі
– Прочитайте у правому стовпчику тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівого стовпчика.
Ере | Дрібна монета у Швеції |
Клапаті | Твердо пообіцяв |
Глузами | Великі |
Заприсягнувся | Ніжно розмовляти з ким-небудь |
Воркувати | Уїдливими насмішками |
3) Повторне читання тексту учнями “ланцюжком”.
– Якими ви уявляєте Малого і Карлсона?
4) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
– Що запропонувала Малому сестра Бетан?
– Чи відразу Малий погодився на її пропозицію?
– Як йому вдалося поглузувати над Бетан?
– Як автор описує появу Карлсона? Як він звернувся до Малого?
– Як ви оцінюєте вигадку Карлсона? Які почуття вона у вас викликала?
5) Характеристика головних героїв.
– Визначте риси характеру героїв. Знайдіть підтвердження в тексті.
– Які слова можна використати для характеристики Карлсона?
Лінивий, веселий, непосидючий, невгамовний, хоробрий, спокійний, допитливий, нерішучий, хитрий, завзятий, впевнений, байдужий.
6) Читання тексту за особами.
– Знайдіть слова, які підкажуть тон і інтонацію читання (твердо відповів, хитро відповіла, невинно озвався, гаряче признався, рішуче перебив).
– Читаючи, проаналізуйте мовлення головних героїв.
– Як воно їх характеризує?
7) Робота в групі. Гра “Передбачення”.
Конкурс на найоригінальніше продовження оповідання.
2. Гра “Чи уважний ти читач?”. Тестування (додаток)
1. Астрід Ліндгрен – це:
А) видатна шведська письменниця;
Б) відома американська актриса;
В) відома німецька художниця.
2. Астрід Ліндгрен написала історії:
А) про Пеппі Довгапанчоху;
Б) про Червону Шапочку;
В) про Русалоньку.
3. Які нагороди отримала А. Ліндгрен?
А) Міжнародні Золоті медалі Г. К. Андерсена;
Б) золоту медаль про закінчення школи;
В) Велику Золоту медаль Шведської академії.
4. Завдяки чому літав Карлсон?
А) Бо мав крила;
Б) на спині у нього був пропелер;
В) він мав особистий літак.
5. Як Карлсон ставився до себе?
А) Він себе недолюблював;
Б) він постійно вихвалявся;
В) ніколи нікому про себе не розповідав.
6. Куди пішли мама й тато Малого?
А) У цирк;
Б) в кіно;
В) на роботу.
3. Робота за ілюстрацією
– Подивіться на ілюстрацію до цього твору.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Що художник зобразив на картині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобався тобі твір?
– Що видалося смішним?
– Коли сумували разом з Малим?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрації до прочитаного уривка.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)