Цікаве оповідання про взаємини між батьками і дітьми під назвою “Блакитна дитина” авторства Анатолія Дімарова повниться різними цікавими історіями з дитинства маленького Толіка. Про все це згадував батько, коли його син прийшов з неприємними новинами зі школи. Тато не став лаяти дитину, тому що прекрасно пам’ятав, скільки всього цікавого відбувалося з ним самим в його дитинстві. І нехай бабуся розповіла онукові, що його тато був дуже добрим, слухняним і що з ним ніколи не виникало жодних проблем, навряд чи в це можна було вірити.
Це
Я з великим інтересом читав про все те, що відбувалося з Толіком в дитинстві. У кожної дитини напевно може зібратися ціла колекція дивних і захоплюючих історій з юних років, коли все навколо здається настільки цікавим, коли фантазія захоплює і дає повноцінний сенс життя від початку і до кінця. Всі ці історії з життя маленького Толіка надзвичайно цікаві і захоплюючі. Іноді можна було здивуватися, як йому вдалося виплутатися, іноді посміятися із всього того, що сталося.
У будь-якому випадку можна визнати, що в дитинстві Толіку
Говорячи про конкретну історію, яка сподобалася мені найбільше, я можу виділити історію про те, як хлопчик впав з яблуні. Одного разу він зі своїми друзями, хлопчиками і дівчатками, походжав після школи. І тут одна дівчинка, яка подобалася йому, сказала, що хоче спробувати яблуко з сусідньої яблуні. Проблема була в тому, що яблуня ця знаходилася в чужому саду, який знаходився під повноцінної охороною хазяйського пса. Втім, Толік не побоявся перебратися через огорожу, а потім піднятися на яблуню і зірвати яблуко.
Тільки от перед спуском з дерева він помітив, що собака вже чекає його внизу. Вона почала несамовито гавкати, після чого на подвір’я вибіг господар будинку. Він почав лаяти хлопчика, але після цього відбулася ще більша неприємність – гілка зламалася і маленький Толік звалився прямо на пса, після чого ще отримав по шиї від господаря будинку.
Всі з його друзів, які чекали за парканом, тут же розбіглися, а дівчинка, яка подобалася Толіку, так і не оцінила його сміливий вчинок, і стала звертати увагу на інших хлопців.
Незважаючи на те, що моєю улюбленою історією стала саме ця, я не можу сказати, що інші не справили на мене ніякого враження. Насправді, й інші пригоди маленького Толіка мене певною мірою вразили. Потрібно визнати, що у цього хлопчика видалося дуже активне і пустотливе дитинство, наповнене багатьма небезпечними пригодами, так що немає нічого дивного в тому, що він не став лаяти свого сина, коли сам виріс.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)