Я покажу вам безліч світів –
Оригінальних і капризних.
Михайль Семенко. “Запрошення”
Футуризм, що зародився на початку XX століття в Італії, знайшов своїх послідовників і в українській літературі (Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Микола Бажан). Лідером футуристів можна вважати Михайля Семенка, який теоретично обгрунтував ідейно-естетичні основи новонародженого українського футуризму. Заявивши про спалення свого “Кобзаря”, Семенко ніби кинув виклик суспільству, проте не тим, що він не шанує Шевченка, а тим, що він протестує
Відповідно з’являються у творах незвично побудовані слова, щоб передати звуки й запахи міста, наприклад: життєдать, життєбензин, життєрух. По-друге, у футуристів ідеологія панувала над естетикою, саме ідеологія вносила деструкцію, оскільки був негативізм до досягнень цивілізації та культури.
Експерименти
Ліричний герой поезії “Бажання” сповнений прагнення “перевернути світ” і “поставити все догори ногами”: стягнути з небозводу місяця, подарувати зорі дітям, а барви весни – служниці Маші. Проте ці бажання нездійсненні, бо складно боротися з природою, що диктує свої правила і має свої закони розвитку.
Твір “Місто”, що складається з одного речення, позбавленого будь-яких внутрішніх розділових знаків, є взірцем урбаністичної поезії Михайля Семенка. Місто для нього – центр поезії. Автор зачаровано фіксує різноманітні образи – звукові (“блимно і крапно”), зорові (“блиск лініями”, “міняться силуетами”), абстрактні (“диференційована геометрія химерних кутів і будов”).
Водночас поет ніби “нанизує” ряд дієслівних форм: “сунуть лізуть повзуть пересовуються”, “міняться”, “вирізують”, “закріплюються”. Через просторову асоціацію виникає образ багатоголосого, неспокійного міста, що живе, розвивається, змінюється у своїй архітектурі.
Будучи футуристом, Семенко пережив складні етапи розвитку цього літературного процесу в Україні: кверофутуризм, панфутуризм з різними його модифікаціями на кшталт “Аспанфуту” (Асоціація панфутуристів), “Комун культу” (Комуністична культура) тощо. На жаль, творчість Михайля Семенка, що яскраво засяяла в українській літературі, несподівано згасла. Футуризм, як і інші літературні напрямки, діюча влада вважала шкідливим і антирадянським, усі митці мусили творити в одному напрямку, що називався “соціалістичний реалізм”.
Спроби писати за вимогами цього стилю не надихнули поета, він повертається до своїх ідеалів, чого комуністичні ідеологи йому не подарували, як і багатьом представникам українського авангардизму, у 1937 році Михайль Семенко був звинувачений у контрреволюційній і терористичній діяльності, і після тортур засуджений до розстрілу.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)