Микола Тихонов Балада про синій пакет

Микола Тихонов Балада про синій пакет Перекладач: Микола Бажан

Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ.

Переклади. К.:Дніпро, 1975 Лікті різали вітер, майнув переліг.

Чоловік ледь добіг, почорнів, ліг. Ліг до вогню, прохрипів: “Коня!” Для відпочинку немає дня. А кінь ударив, закусив мундштук. Чотири копита і пара рук.

Озеро – в озеро, шляху стяга. Небо зігнулося, як дуга. Мов телеграма, летить земля. Дзвонять дзвоном лунким поля.

Не птах і не маятник – серце коня, За кілька годин воно хід зупиня. Два кроки

– стрибок, і кінь поник. Один прийшов на вокзал чоловік. Він дихав, як міх, раз у раз.

Вокзал сказав йому: “Гаразд”. “Гаразд”,- прошумів йому паротяг І синій пакет повіз по путях. На північ він пакет, хитаючись, віз.

Тільки цокіт коліс, тільки цокіт коліс. Верст сімдесят вже проїхав лист, На сімдесят третій – над річкою міст. Динаміт і бікфордів шнур – це брати, І вагон за вагоном летять з висоти. Капуста і соняшник, будка й штахет,

Комендант простий, і простий пакет. А льотчик упертий, ще й випив юнак, І зеленою кров’ю впивсь літак. Ударило в небо чотири крила.

Імла захиталась, імла попливла.

Ні прожектора, ні зірок, Ні шелесту поля, ні шуму річок. З плечей уже звалюється голова. Тула майнула – пливе Москва.

Але заснуло кермо на льоту, Проспало кермо висоти висоту. Назустріч порвисто мчить земля.

Біжать, мов спутані, люди здаля. Сказав – набилась в рот пилюга: “Спочатку пакет, тоді нога”. Пустка в Москві, кругом тишина,

Місто прокидатися почина, І Кремль іще спить в ранковій млі, Та люди ніколи не сплять в Кремлі. Грязюка і кров на пакеті лежить. І чоловік розірвав його вмить.

Глянув і руку обтер об мундир, Зім’яв і відкинув набік папір: “На тридцять хвилин запізнився лист. Не треба – вже знаю його я зміст”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Микола Тихонов Балада про синій пакет