Богиня любові Афродіта закохалася в сина пануючи Кіпру – прекрасного юнака Адоніса, що перевершує красою всіх смертних. Забувши про усім на світі, Афродіта проводила час із Адонісом на Кіпрі, полювала разом з ним у горах і лісах острова. Вона прагнула не розставатися з ним, а залишаючи його па час, просила бути обережним, уникати грізних тварин, таких, як леви й кабани.
Один раз, коли Афродіти не було поруч, собаки знайшли слід величезного кабана й кинулися за ним у погоню.
Адоніс уже готувався вразити звіра списом, коли кабан кинувся
А там, де падали краплі крові з поранених ніг богині, з’явилися червоні троянди. Вони були розкішними, а їхній колір настільки ж ярок, як і кров богині.
Тоді Зевс зглянувся над горем Афродіти Він покарав братові своєму Аїду, богові підземного царства мертвих, кожні півроку відпускати Адоніса на землю із царства тіней. Провівши півроку в царстві Аїда, Адоніс на той же час вертається на землю назустріч яскравим променям сонця й обіймам златой Афродіти. Вся природа радіє, радуючись їх любові