ЛАД

ЛАД – бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади. Зображувався лише разом з нею. Свято Л. відбувалося з 25 травня по 25 червня. В жертву Л. приносили білого півня (символ подружньої вірності). (За П. Трощиним).

ЛАДА – велика давньоукраїнська богиня весни. Свято Л. наставало тоді, коли починав танути сніг, і тривало до початку весняних робіт. Зображувалась здебільшого у вишивці верхи на коні разом зі своєю донькою ЛЯЛЕЮ та пучечком червоної калини в руці.

За давньою легендою, Л., несучи весну на землю

Оратанії, лягла спочити серед степів Тавриди й міцно заснула. Цим скористалася Мара, вона густо засіяла довкола сплячої Л. колюче терня, котре швидко проросло й забуяло. Пробудили Л. далекі й відчайдушні моління оріїв, які благали тепла на свої рахманні ниви.

Підхопилася Л., кинулася бігти в бідний край – нести тепло і весну, але колюче терня нестерпно дерло її тіло. І там, де падали краплі Л. крові на землю, виростали буйні кущі червоної калини. (За М. Кожухар-Плачиндою).

Міфічний образ давньоукраїнської богині Л. трансформувався у міфології багатьох індоєвропейських народів, які походять від праукраїнців-оріїв.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЛАД