Сікстинська Мадонна – ІВАН ФРАНКО Скорочено

Хто смів сказать, що не богиня ти?

Де той безбожник, що без серця дрожі

В твоє лице небесне глянуть може,

Неткнутий блиском твої красоти

Так, ти богиня! Мати, райська роже,

О глянь на мене з свої висоти!

Бач, я, що в небесах не міг найти

Богів,- перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся сумнівати

І небо й пекло казкою вважати,

Та ти й краса твоя – не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине

Богів і духів, лиш тебе, богине,

Чтить буде вічно – тут, на полотні.

Коментар

Своє захоплення жінкою-матір’ю, безсмертним полотном “Сікстинська мадонна” І. Франка висловив у формі сонета. У Мадонні поет вбачає богиню, “райську рожу”, і, хоч не знайшов для себе богів на небесах, цій – поклониться, як богині. Краса Мадонни не казкова, а земна – щира, добра, ніжна.

А справжнє мистецтво, яким є картина “Сікстинська мадонна”, – вічне.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Сікстинська Мадонна – ІВАН ФРАНКО Скорочено