Понтій Пілат – прокуратор Іудеї (історичний Пілат перебував у цій посаді в 26-36 гг.); “син короля-звіздаря й дочки мірошника красуні Пилки” – ім’я героя складене з імен батьків (Пила й Ат); у той же час прізвисько “вершник Золотий Спис” актуалізує зв’язок ім’я з лат. рцит – спис. Характерна деталь вигляду П. – “білий плащ із кривавою підбивкою”, що символізує нерозривний зв’язок святості й крові. П. – головний герой оповідання Воланда иромана Майстри; з ним зв’язана одна з найважливіших у Булгакова морально-психологічних
На початку роману символом мізантропії й песимізму П. (він прив’язаний лише до свого пса Банга) з’являється “гемикрания” – жорстока мігрень. Допитуючи Иешуа, П. переконується не тільки в його невинності, але й у тім, що той єдиний, хто в стані вилікувати його головний біль. Тим більше тяжка для нього неминуча загибель Иешуа: незважаючи на своє високе положення намісника в колонії, П. погоджується на страту під тиском первосвященика Каифи й сам повідомляє вирок на площі.
За наказом П. страждання Иешуа й
По його ж наказі співробітники таємної служби прокуратора вбивають Іуду, що спровокував Иешуа й видали його іудейській варті. П. же придумує версію про самогубство Іуди. Після страти й поховання Иешуа П. зустрічається з Левием Матвієм, повідомляє його правду про вбивство Іуди й читає записані Левием слова Иешуа про те, що одним з головних пороків людини є боягузтво; ці слова П. відносить насамперед до себе самому.
Випробовуючи борошна каяття, воно найбільше на світі хотів би “скасувати” страта Просидівши “дванадцять тисяч місяців” у горах, П. на прохання Майстра й Маргарити звільнений і одержує можливість знову зустрітися із бродячим філософом. У своєму щорічному сні в ніч весняної повні Іван бачить їх, що йдуть по блакитній дорозі до місяця. Як роман Майстра, так і весь роман у цілому завершуються словами: “п’ятий прокуратор Іудеї вершник Понтій Пілат”.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)