Епілог (від древнегреч. epilogos – висновок, післямова) – заключний епізод або епізоди оповідальних добутків, відділені від подій сюжету більш-менш тривалим проміжком часу. Звичайно письменники вказують, скільки часу пройшов після закінчення основної дії. Так само, як і пролог, епілог не є компонентом сюжету, хоча зовні нагадує сюжетну розв’язку дії.
Епізоди, з яких складається епілог, задовольняють очікування читачів, що прагнуть довідатися наступну долю героїв, особливо якщо сюжет був складними, насиченими драматичними перипетіями.
Однак
“Від дня злочину його пройшло майже півтора року”, – зауважує автор. Важливі ланки біографії героя
Великий епілог, що складається із двох частин, завершує роман Л. Н. Толстого “Війна й мир”. “Пройшло сім років після 12-го року.
Схвильоване історичне море Європи вляглося у свої береги”, – так письменник позначає два часи: історичне й буттєве. Перше заповнено подіями історичного й приватного життя, що вмістилися в короткий проміжок між 1812 і 1819 гг. Про цей час можна розповідати, перераховуючи події, указуючи на обличчя й факти: вони доступні для розуміння ианализа.
Другий час – буттєве – важко позначити числом років. Письменник знаходить свою “одиницю виміру” – образну: він пише про “історичне море” Європи, про незрозумілу й норовливу стихію, вимірюваної не роками, а бурами й штилями, припливами й відливами.
Це море, по переконанню Толстого, вічно, як вічний рух людського духу Навіть заспокоївшись на поверхні, “воно вирувало в глибині”.