Писав критик і про Гоголя. Історія відносин не дуже багата подіями, але виконана драмматизма. Бєлінського ніколи не зв’язували узи дружби з Гоголем. У січні 1842 року Гоголь віддає свій рукопис “Мертвих душ” Бєлінському, для надання останньої в Санкт-Петербургский комітет цензури, після невдачі в Москві.
Це, мабуть, єдиний з випадків зближення критика з письменником. В 1847 році, коли до Гоголя дійшли різкі відкликання “Сучасника” на книгу “Обрані місця з переписки із друзями”у червні-серпні Гоголь написав відразу три листи
Спочатку на його статтю в “Сучаснику”, потім у відповідь на знаменитий лист Бєлінського, що незабаром читала вся мисляча Росія. Ці листи свідчать про те, як не далекий був Гоголь від Бєлінського ідейно. Слово Бєлінського зачіпало його безпосередньо й глибоко. В 1839 році Бєлінський приймається за розбір комедії Грибоєдова й присвячує цьому майже половину статті “Горі від розуму”.
Через 7 років після смерті великого критика Герцин опублікує лист Бєлінського Гоголеві в журналі “Полярна зірка” Влондоне.
В останній рік життя (1848) Бєлінський ще надрукує доповнення до своєму “заповіту”
Бєлінський про Пушкіна Бєлінський був щирим генієм літературної критики, проницательней-шим суддею й цінителем талантів. Він завжди міг побачити й точно вказати те особливе, що відрізняє одного письменника від іншого