Українська література 6 клас – О. М. Авраменко
Я І СВІТ
Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913)
Леся Українка народилася в м. Новограді-Волинському на Волині. Батьки поетеси були освіченими людьми: мама – відома письменниця Олена Пчілка. батько – юрист. У родині панувала атмосфера любові до української мови, культури, звичаїв і традицій.
Лариса була допитливою дівчинкою, у чотири роки вже читала, а в п’ять написала змістовного листа своєму дядькові – професору Михайлові Драгоманову. Саме в цьому
Вона любила співати й танцювати, вишивати й виготовляти іграшки. Пробувати свої сили в літературі Леся почала рано: у дев’ять років написала першого вірша “Надія”, який присвятила своїй тітці, засланій за політичні погляди до Сибіру. Перший друкований твір побачив світ, коли дівчинці було тринадцять (вірш “Конвалія”).
Змалку Леся Українка виявляла хист до навчання, вивчила десять іноземних мов. а ще любила музику (грала на фортепіано)
Проте доля талановитої дівчинки склалася так, що їй довелося виборювати життя, долаючи нестерпний фізичний біль. На Водохреща в Луцьку вона так захопилася святом, що й не помітила, як замочила ноги в крижаній воді. Спочатку боліла нога, потім – рука, а далі було ускладнення – туберкульоз кісток, легень, нирок… Тож іще змалку Леся Українка засвоїла науку: аби не плакати, треба сміятися:
Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні.
Без надії таки сподіватись.
Буду жити! Геть думи сумні!
Дівчинці іноді доводилося місяцями лежати в гіпсі – “липучих кайданах”, за її ж висловом. Однак це не завадило Лесі залишити великий літературний спадок, який є окрасою не тільки української, а й світової літератури.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)