Українська література 6 клас
ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ
КОЗАК І КОРОЛЬ
Став багатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив1
Воєводство дати.
А король йому й сказав:
“Відгадай три штуки.
Відгадаєш – тоді на!
А як ні – на муки!
Перша штука: скільки зір
В небі серед літа?
Друга штука: покажи
Середину світа!
Третя штука: угадай,
Що думати буду?
І от тобі цілий рік
Для того розсуду!”
Яку народну казку нагадує тобі ця ситуація?
Відійшов багач
Та так йому нудно!
Не вгадати – так біда,
А вгадати – трудно!
Сидить, плаче неборак.
Козак проїжджає…
” Чого плачете ви так? ” –
Багача питає.
Той і каже, так і так!..
“Не журіться, діду!
Коли так, то я за вас
На відвіт2 поїду!”
І палицю в руки взяв,
В кожух одягнувся,
Чорні вуса підбілив,
В чоботи узувся.
1 Зволити – дозволити.
2 Відвіт – відповідь.
3 Міна – специфічний вираз обличчя.
І чимдуж до короля.
Король поглядає.
“А що, пане, скілько зір?” –
З міною3 питає.
А той поли ті підняв,
Чи як довелося.
“Стілько,
Скілько тут волосся”.
Задумався сам король
Від сего відвіту.
“Ану, – каже, – покажи
Середину світу!”
А той палицю підняв.
Може, з піваршина,
Та в підлогу нею гуп:
“Отут середина!”
Почухався наш король,
Ще раз поглядає.
“Що ж я думаю тепер?” –
Козака питає.
“Думаєте, що я пан!”
“Або що за річі?”
“То ті річі, що не пан,
А козак із Січі!”
Здивувався наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав
В золоті додому!
Малюнок А. Базилевича
Чи знает ти, що…
Степану Руданському належить вірш “Вір не вір, а не кажи; “брешеш” (інша назва “Преслівля”), написаний на основі традицій українського фольклору, зокрема пісень-нісенітниць. Для них характерне поєднання різних можливих і неможливих подій, реального і фантастичного, приписування людям, тваринам, предметам незвичного, невластивого для них. Ось фрагмент цього твору:
Щастя тілько, що святі Згори й кажуть, що скачи!
Не горшки ліпили, Але я не хочу,
Але якось на той час Що вгорі собі урву,
Гречку молотили. То внизу надточу.
Розказав я їм біду, І спускаюсь собі вниз,
Випросив полови Мало й остається,
Та з полови Ізсукав Ще б урвати кілька раз,
Мотуз прездоровий. А мотуз не рветься.
Вп’яв до неба та й униз! І висів я кілька літ,
Мені й горя мало!.. Мамина дитина,
Аж до низу за сім миль І висохла, як дупло,
Мотуза не стало. Моя середина.
Міркуємо над прочитаним
Чому запорожці “вийшли сухими з води”? 2. У народних казках пана та Івана зображено як друзів чи як ворогів? Чи можливе між ними “братання”?
Обгрунтуй свої міркування. 3. Які риси характеру пана й Івана подібні, а які різні? Вибери необхідні слова: чесний, сміливий, рішучий, хитрий, розумний, меткий, підлий, добрий, має гідність, має почуття гумору, кмітливий, швидкий, уміє захистити себе… 4. Яка основна думка в кожній зі співомовок?
Поясни свої міркування. 5. Кому симпатизує автор? Обгрунтуй відповідь.
Перевіряємо себе, досліджуємо тексти
Чим співомовка відрізняється від байки? 2. Як думаєш, до чийого короля поїхали запорожці? 3. Чому було вирішено пригостити запорожців саме сметаною? Відповідь знайди у тексті.
4. Що таке інверсія? Відшукай приклади у співомовках. 5. Знайди у творах анафору.
Яку роль вона виконує? 6. У що був одягнутий пан, а у що Іван? Про що свідчить їхній одяг?
7. Знайди у текстах прислів’я і приказки. Поясни їх відповідно до тексту.
Завдання додому
Пригадай якусь життєву історію, в якій перемагають кмітливість, винахідливість, почуття гумору людини, її вміння відстояти власну гідність. 2. Чи погоджуєшся з думкою М. Рильського: “Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета”? Аргументуй свою відповідь.
Радимо прочитати: С. Руданський. Співомовки; відвідати: могилу С. Руданського на Масандрівському кладовищі в м. Ялті (Крим).
(2 votes, average: 4.00 out of 5)