Фантастичне та реальне в баладі Гете “Вільшаний король”

Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні. Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися.

Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а верби “в імлі нічній” – королівнами, що “до пісні

й танцю в полі зійшлись”. Хвороба мучить малого, тисне, а йому здається, що то “лісовий” демон “хапає і мучить, злий!” Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав додому, але “син покинув навіки світ”. Вітер, туман, ніч, вільха та верба символізують у творі ворожі до людини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, драматичним.

На жаль, людина не всесильна і не може інколи допомогти своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття. Так фантастичні уявлення переплелися з реальними подіями та уявою поета і втілилися у чудовій баладі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Фантастичне та реальне в баладі Гете “Вільшаний король”