Дія п’єси розвертається весняним вечором 1912 р. у північній частині центральних графств Англії, у промисловому місті Брамли, у будинку Берлингов. У вузькому сімейному колі відзначаються заручини Шейли, дочки Артура Берлинга, багатого промисловця, із Джеральдом Крофтом, сином іншого багатого промисловця. За столом крім названих осіб сидять також мати Шейли, миссис Сибил Берлинг, і Эрик, брат Шейли.
У всіх піднятий настрій, вони п’ють, розмовляють. Коли Шейла з матір’ю йдуть в іншу кімнату, щоб наодинці побалакати про вбрання, Артур
Він упевнений, що людина повинен займатися тільки своїми особистими справами, піклуватися про себе й св близьких, а не думати про всіх людей. Його мовлення перериває дзвінок у двері. Входить служниця й повідомляє, що прийшов поліцейський інспектор Гул
Спочатку Артур Берлинг не надає значення цьому візиту й думає, що він пов’язаний з його діяльністю в суді, де Артур засідає. Але інспектор розповідає, що дві години тому в міській лікарні вмерла молода жінка: вона випила велику кількість якогось концентрованого дезінфікуючого розчину й спалила собі внутрішності. Інспектор
Тоді Артур Берлинг згадує, що вона дійсно працювала в нього два роки тому, але була звільнена, тому що підбурювала до страйку. Але як і раніше Артурові незрозуміло, яка може бути зв’язок між цією давньою історією й смертю дівчини. Отут у кімнату входить Шейла. Батько намагається випровадити дочка, але інспектор просить її залишитися.
Виявляється, він хоче задати питання не тільки Берлингу-отцу, але й всім іншим. Інспектор розповідає, що Ева Смит, після того як Берлинг її звільнив, протягом двох місяців була безробітної й ледве не вмерла від голоду. Але потім їй дивно повезло – вона одержала місце в ательє мод у Милворда, де часто бувають Шейла з матір’ю. Однак коли Ева проробила там два місяці й уже цілком освоїлася, її звільнили через те, що на неї поскаржилася замовниця. Як з’ясувалося, цією замовницею була Шейла.
Довідавшись це, Шейла сильно розбудовується. Вона розповідає, що в той день зайшла на приміряння плаття, фасон якого вона придумала сама, хоча й мати, і кравчиня були проти. Коли Шейла примірила це плаття, то відразу зрозуміла, що вона була неправа. Вона виглядала в ньому безглуздо, плаття її просто спотворювало.
А коли Ева Смит приклала плаття до себе, усі побачили, що воно їй дуже до особи. Шейле здалося, що дівчина, дивлячись на неї, посміхнулася. Тоді Шейла, не зумівши сховати занароджену в неї ворожість до дівчини й злість на самою себе, розлютувалася. Вона заявила керуючому ательє, що дівчина поводилася дуже зухвало, і зажадала неї звільнити
Далі інспектор повідомляє, що після того, як Ева Смит змушена була піти з ательє, вона вирішила спробувати щастя ще в одній професії й початку з того, що перемінила своє ім’я на Дейзи Рентон. Коли інспектор вимовив це ім’я, Джеральд своєю реакцією видав себе. Усім стало ясно, що він був близько знаком з нею. Джеральд розповів, що побачив неї в перший раз десь біля роки тому в мюзик-холі “Палац”. Цей бар – улюблене пристановище дівиць особливого поводження, Джеральд помітив там дівчину, що разюче відрізнялася від інших, і було видно, що їй не місце в цьому барі.
Тим часом до неї став грубо приставати старший радник муніципалітету Меггати, страшенний донжуан і чи не найбільший шахрай і п’яниця у всім Брамли. Дівчина кинула на Джеральда погляд, у якому було розпачливе благання про допомогу. Парубок допоміг їй позбутися від Меггати, а потім повів неї відтіля.
Потім вони зайшли в інший тихий заклад, де випили по чарці портвейну. Там під час розмови Джеральд зрозумів, що в неї зовсім немає грошей і що вона жахливо хоче їсти. Він замовив їй їду. Через два дні вони зустрілися знову, але цього разу вже не випадково. Джеральд переконав дівчину переселитися у квартиру, що пустувала, його друга.
Він дав їй також небагато грошей. Їхній любовний зв’язок тривав недовго. Вони розсталися остаточно перед від’їздом Джеральда по справах в інше місто. Але він наполіг на тому, щоб вона взяла у вигляді прощального подарунка невелику суму, на яку змогла б прожити до кінця року. Інспектор додав до цього, що після розриву із Джеральдом дівчина виїхала місяця на два в якесь приморське курортне містечко, щоб побить на самоті, у тиші.
Всі ці спогади, а також звістка про смерті колишньої коханки сильно подіяли на Джеральда, і він з дозволу інспектора вийшов, щоб небагато побродити по місту. Перед його відходом Шейла віддає йому обручка, що він подарував їй напередодні.
Потім інспектор звертається до миссис Берлинг і пропонує їй глянути на фотографію дівчини. Миссис Берлинг говорить, що ніколи її раніше не бачила. Однак інспектор затверджує, що це неправда, що два тижні назад вони розмовляли, коли Ева Смит звернулася в Жіноче благодійне суспільство міста Брамли, членом якого є миссис Берлинг. З’ясовується, що інспектор правий. Спочатку дівчина представилася як миссис Берлинг.
Це відразу ж настроїло Сибил проти її. І дівчині було відмовлено в допомозі, тому що на цьому наполягла миссис Берлинг, самий впливовий член суспільства. Коли інспектор повідомив, що Ева була вагітна, приголомшена Шейла сказала матері, що та надійшла жорстоко й паскудно. Ева знала, що вийти заміж за батька дитини вона ніколи не зможе, тому що він ще дуже молодий, так до того ж дурний, розпущений і надмірно схильний до спиртного. Він давав Еве гроші, але один раз, довідавшись, що він їх украв, вона перестала їх брати.
От чому вона звернулася в благодійне суспільство. Миссис Берлинг сказала, що винить парубка, від якого Ева чекала дитину, і нагадала інспекторові, що його прямій борг покарати цього молодика по заслугах і змусити його привселюдно визнати свою провину
Отут у кімнату входить Эрик. Він відразу розуміє, що черга дійшла й до нього. Він змушений зізнатися, що познайомився з Евой листопадовим вечором у барі “Палацу”. У той же вечір на його настійну вимогу вони пішли до неї додому й там були близькі. Потім вони випадково зустрілися тижні через дві в тім же барі, і знову Эрик пішов до неї.
Незабаром вона сказала йому, що завагітніла. Виходити заміж вона не хотіла. І Эрик став давати їй гроші. Батько й інспектор запитують Эрика, де він брав ці гроші, і з’ясовується, що він крав їх у конторі батька. Інспектор, вислухавши все це, говорить, що дівчина вмирала болісною смертю й що кожний із присутніх підштовхнув її до цього самогубства. Інспектор іде.
Вертається Джеральд. Він починає сумніватися, що це був теперішній інспектор. Тоді Артур дзвонить знайомому полковникові з поліції й довідається, що ніякий інспектор Гул там не працює.
Джеральд дзвонить у лікарню й довідається, що там теж немає й не було ніякої вагітної жінки, що покінчила життя самогубством. Учасники події починають думати, що вся ця історія – чийсь дивний жарт. Поступово приходячи в себе від шоку, що є присутнім тепер уже весело згадують деталі розмови й жартують друг над іншому. І отут лунає телефонний дзвінок.
Берлинг підходить до телефону. Дзвонять із поліції й повідомляють, що тільки що по дорозі в міську лікарню вмерла дівчина від отруєння якимось дезінфікуючої стредством і що до Берлингам виїхав поліцейський інспектор, щоб задати їм кілька питань
Я. В. Нікітін
Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття.
М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)