Виклад змісту добутку “Самомучитель”

Хоча писав Теренций по-латинському й для римського глядача, його персонажі носять грецькі імена й передбачається, що дія часто відбувається в Елладі. Так і в цьому випадку. Суворий старий Менедем так допікав сина свого Клинию за захоплення бідною сусідською дівчиною, що той був змушений утекти з рідного дому на військову службу

Але, незважаючи на це, син любить батька. Згодом і Менедем кається. Тужачи за сином і мучачись каяттями совісті, він вирішив розморити себе безперервною працею в поле. Заодно Менедем продає більшість своїх рабів (вони

йому тепер майже не потрібні) і багато чого іншого: до повернення сина хоче нагромадити суму, що личить випадку

Сусід Хремет запитує Менедема про причини цих його дій і, зокрема, – настільки запеклого самокатування тяжкою працею. Причину ж своєї зацікавленості справами сусіда Хремет пояснює пригнобленому Менедему так: “Я – людина! / Не чужо людське мені ніщо”. Ця й багато інших фраз із комедій Теренция згодом стали крилатими вираженнями, доживши в цій якості й до наших днів

Клиния закоханий у бідну й чесну Антифилу й, не в силах довше терпіти розлуку, тайкома вертається. Але не додому (він усе ще

страшиться гніву батька), а до друга-сусіда Клитофону, синові Хремета.

А Клитофон захоплений гетерою Вакхидой (що вимагає значних витрат). Батьки, природно, не знають про цю пристрасть непутящого синочка.

У комедійну інтригу активно втручається Сир – розумний і метикований раб Хремета (він сподівається на винагороду), Обоє юнаки й Сир домовляються, що приведуть Вакхиду в будинок Хремета, видаючи її за ту, котрої захоплений Клиния. Так і відбувається. У ролі ж служниці Вакхиди виступає скромна Антифила. І не тільки вона: Вакхида прибуває із цілою свитою слуг і рабів. І Хремет (думаючи, що це – кохана Клинии) безмовно годує й напуває всю ораву.

Він же нарешті повідомляє Менедему, що син його таємно повернувся. Радості старого батька немає межі. Заради сина, що повернувся, він тепер готовий на все: прийняти в будинок не тільки його, але й наречену, яка б вона не була! Менедем став тепер лагідним і поступливим

Тим часом на сцені з’являється Сострата – мати Клитофона, дружина Хремета. По ходу дії раптово з’ясовується, що Антифила – рідна дочка Хремета. Коли вона з’явилася на світло (не вчасно, імовірно), розсерджений батько велів Сострате кинути дитину…

Антифилу виховувала доброчесна бабуся, прищепивши їй всі кращі якості, якими повинна володіти чимала дівчина. Батьки радісно визнають Антифилу своєю дочкою. Розсіюються й сумніву Клитофона, чи рідний він син своїх батьків і чи будуть вони його любити як і раніше.

Адже син-гуляка шляхом обману ввергнув батька в чималі витрати. Але й гетера Вакхида зрештою виявляється не такий вуж безсердечної й розпущеної

У підсумку Хремет погоджується видати знову знайдену дочку за Клинию й дає за нею пристойне придане. Відразу, неподалік, знаходить він гідну наречену й для свого непутящого сина. Щасливі Менедем і його дружина, щасливі Антифила й Клиния. І звучать заключні слова Хремета: “Згодний!

Ну, прощайте! Ляскайте!”

Ю. В. Шанин


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Виклад змісту добутку “Самомучитель”