Робота над романом “Петро Перший” почалася в 1929 р. і тривала до кінця життя письменника в 1945 р. Роман залишився незавершеним. Книга про Петре Першому – це широке історико-епічне полотно. Звідси його сюжетно-композиційна багатоплановість, многогеройность, всеосяжність авторського бачення.
Толстой бачить в Петре І національного героя, що підпорядковує усе своє життя і діяльність долі Росії. Петро – особа, що стягує до себе усі сюжетні лінії, усіх дійових осіб.
Фігура Петра масштабна, він розкривається в усій грандіозній суперечливій
Сюжет і композиція роману обумовлені багатоплановим авторським задумом – створення трьох книг. Перша книга насичена такими, що швидко змінюють одна іншу картинами російського життя, в ній з’являються три плани: 1) царівна Софья, що управляє країною; 2) юний Петро, що поступово зростає в одноосібного правителя;
Друга книга менш насичена історичними подіями.
“Кінчалася візантійська Русь”, почалася преобразовательная діяльність Петра, що сколихнув все, що було сильного і здорового на Русі. В той же час росте невдоволення в народі. Третя книга залишилася незавершеною.
Петро в ній з’являється мудрим і далекоглядним політиком, що навчився перемагати.
Образотворчі прийоми письменника : лаконічні портретні описи, мовна характеристика, сама мова роману, що поєднує літературну мову, архаїзми, живу народну мову, документи, листи. Художньою своєрідністю роману є виняткове багатоголосся, уміння помічати і описувати жести, голос, погляд, пози, рухи тіла, одяг. Багатоликий образ народу : народна маса говорить голосами епохи, що ожила, минуле з’являється відчутно, народжується образ часу. А.
Толстой відтворює правдивий образ Петрівської епохи і самого царя, допомагає читачеві “фізично бачити читане”. А. М. Горький писав А. Толстому: “Петро” – перший в нашій літературі історичний роман, книга – надовго”.