Жанр цього добутку – оповідання. Зав’язка. У Москву привезли із села глухонімого Гарасима.
Він став двірником у барині. Розвиток дії.
Самодурство барині ламає долю Гарасима. Спочатку селянина зривають із землі, привозять у місто, змушують робити далеку йому роботу. Потім по примсі барині видають Тетяну, що полюбилася Гарасимові, заміж за п’яницю Капітона Зрештою позбавляють Гарасима єдиної дорогої істоти – Муму.
Кульмінація.
Бариня наказала забрати собаку знадвору. Розв’язка. Гарасим виконав наказ барині, утопив
Гарасим до приїзду в місто жив у селі, займався нелегкою селянською працею.
Ця робота не тільки кормила його, але й робила приємність. Він, “начебто сам, без допомоги лошаденки”, з легкістю орав непіддатливу землю й взагалі нагадував богатиря. Зміна способу життя не радує Тургенєв за допомогою образів природи пояснює, наскільки важко для Гарасима його нове положення. Те герой оповідання схожий на бика, якого везуть невідомо куди, і він при всій своїй моці й силі не в силах змінити своє життя, то годинниками лежить у дворі панського будинку особою долілиць, як пійманий звір.
Зрозуміти
Гарасим посміхається, бачачи, що стілець не втрачає своєї стійкості навіть після ударів об землю. Герой оповідання – кріпак, власність барині Цей факт дуже важливий для його характеристики. Він зобов’язаний приносити своїй господарці користь і не докучати якимись своїми бажаннями. Його увага до Тетяни, пралі із численної двірні, його господарці зовсім не цікаво.
Гарасим виділяє Тетяну із усього оточення, тому що серцем уміє вгадувати тих, кому може знадобитися його допомога й захист.
Любов Гарасима до нещасного врятованого щеняти, знайденому в день розставання з Тетяною, виникає відразу й надовго. Улаштувавши свою знахідку, Гарасим заснув якимось дуже світлим, щасливим сном Муму відповідає Гарасимові увагою й любов’ю. Чому Гарасим все-таки виконує волю нісенітної барині? Він людина підневільний і, як усякий кріпак, повинен беззаперечно виконувати панський наказ.
Він не може навіть женитися по своєму виборі Виконавши наказ убити Муму, він втратився останнього, що йому було дорого.
Гарасим бунтує, іде з міста, від барині, вертається в рідне село. Це вольовий учинок сміливої й рішучої людини. В образі Гарасима втілена думка про те, що почуття власного достоїнства властиво людині незалежно від його походження, цей образ проникнуть авторським співчуттям.
Бариня – нісенітна, свавільна, владна жінка. Капризи, зміна настрою, самодурство керують її вчинками. Для розваги вона вирішує затіяти весілля Тетяни й Капітона, а побачивши, що нічого із цієї витівки не вийшло, відсилає їх з око геть. Інтерес до Муму переміняється гнівом і бажанням позбутися від її.
Бариня вважає себе вправі рас – Поряжаться чужими долями. Будь-яка окремо взяте життя для неї нічого не значить. На щастя для Гарасима, вона розцінила його відхід тільки як невдячність і не стала розшукувати втікача й учиняти суд Спостерігаючи за долями героїв оповідання, можна уявити собі життя кріпаків у Росії того часу.
Тургенєв показує, що кріпосне право спотворює не тільки селян і двірських, але й самих панів. Глухонімота Гарасима не тільки його власна вада. Це знак неможливості виразити себе, бути почутим
(1 votes, average: 5.00 out of 5)